хіть
Хотіння, охота, бажання, жм. кортячка, с. прагнення, (до чого) нахил, потяг, поваб, пристрасть, хист, (до кого) жага, п! ЖАДОБА
Джерело:
Практичний словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хіть — хіть іменник жіночого роду форма 'хіті' є діалектною Орфографічний словник української мови
- хіть — ХІТЬ, хо́ті і діал. хі́ті, ж., розм. 1. перев. до чого або з інфін. Бажання, прагнення здійснити, виконати щось, домогтися чогось; охота, готовність. Були латинці дружні люди і воюватись мали хіть (І. Котляревський); Аби хіть була! От як уже немає хоті... Словник української мови у 20 томах
- хіть — хоті і діал. хіті, ж., розм. 1》 перев. до чого або з інфін. Бажання, прагнення здійснити, виконати щось, домогтися чогось. || у знач. присудк. сл. Є бажання, хочеться. || Потреба в чому-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- хіть — БАЖА́ННЯ чого, з інфін, і без додатка (внутрішня потреба чого-небудь, зацікавленість у здійсненні чого-небудь, володінні чим-небудь), ХОТІ́ННЯ рідше, ХІТЬ перев. до чого або з інфін., розм., ВО́ЛЯ у знач. предик.; НА́СТРІЙ з інфін., перев. Словник синонімів української мови
- хіть — Хіть, хо́ті, хо́ті, хі́ттю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- хіть — ХІТЬ, хо́ті і діал. хі́ті, ж., розм. 1. перев. до чого або з інфін. Бажання, прагнення здійснити, виконати щось, домогтися чогось. На другий день добув [Чіпка] десь ціпа й молотив у клуні.. Де та сила і хіть узялися!... Словник української мови в 11 томах
- хіть — Хіть, хо́ті и хіті ж. Охота, желаніе. Були латинці дружні люде і воюватись мали хіть. Котл. Ен. IV. 60. Сього дива — аби хіть. Ном. № 7673. Аби хіть була! от як уже немає хоті.... Ном. № 4975. Хіті з вола, а сили з комаря. Ком. Пр. № 1233. Словник української мови Грінченка