цар
МОНА́РХ (самовладний голова держави), ВІНЦЕНО́СЕЦЬ заст., ПОРФІРОНО́СЕЦЬ заст., КЕ́САР заст., ЦЕ́ЗАР заст.; ЦІ́САР (ЦЕ́САР) заст. (перев. в Австро-Угорщині); ДЕРЖА́ВЕЦЬ заст. (володар, що має права такого голови держави); САМОДЕ́РЖЕЦЬ, АВТОКРА́Т книжн., САМОДЕРЖА́ВЕЦЬ заст., САМОВЛА́ДЕЦЬ заст., САМОВЛА́ДНИК заст., САМОВЛА́ДЦЯ заст. (з необмеженою владою); ЦАР, ЦА́РИК зневажл. (перев. у Росії, Болгарії); КОРО́ЛЬ (у деяких зарубіжних країнах); ПОМА́ЗАНЕЦЬ заст., ПОМА́ЗАНИК заст. (над яким здійснено обряд помазання на престол). Барклай мовчки пішов виконувати накази монарха, хоч він і знав, що ці накази безглузді і лише заважають роботі штабу (П. Кочура); (Василько:) Було так, щоб державний вінценосець Своєму слову зрадив, віру вбив? (Є. Кротевич); Ти (слава) хоча й пишалась І з п'яними кесарями По шинках хилялась, А надто з тим Миколою.., Та мені про те байдуже (Т. Шевченко); Царизм, а після царизму австрійський цісар, після Австрії польська шляхта -. ось хто обдирав боки у нещасної Галичини (П. Тичина); Поети над усе ставлять незалежність. Сперечаючись з державцями, вони потрапляють у немилість (П. Колесник); Але помреж, коли тримав вже в руках свої атрибути верховної влади на кону, був невмолимий, як самодержець (Ю. Смолич); Наш мудрий цар, Самодержавець-господар, Сердешний одурів (Т. Шевченко); Чи стерпить він, бездомний мандрівник, Тупих сатрапів самохіття І самовладців знавіснілий крик (М. Бажан); Ярослав став самовладцем всієї землі Руської (П. Загребельний); Не зовіте преподобним Лютого Нерона. Не славтеся царевою Святою війною. Бо ви й самі не знаєте, Що царики коять (Т. Шевченко); Окрім того, що набрав він На війні всього без ліку, Ще король йому в подяку Нагороду дав велику (Леся Українка); — А за помазаника Божого ви не бачили злиднів? (М. Стельмах).
Значення в інших словниках
- ЦАР — ЦАР абревіатура Центральноафриканська Республіка незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- цар — Самодержець, самовладець, ур. помазанець Божий; ЖМ. володар, (прв. з нст. сл. і Бог) необмежений володар; (небесний) ІД. Бог; (дерев, звірів) наймогутніший представник; царик; п! МОНАРХ. Словник синонімів Караванського
- цар — Цар-батечко, цар-батюшка, царик, цариця (ж.), цариха (т.с.), царьок Фразеологічні синоніми: Цар всесвітній; Цар небесний; цар тьми; Цар царів Приповідки: Без царя в голові. За царя Гороха, як людей було трохи. За царя Панька (Тимка), як була земля тонка. Словник синонімів Вусика
- цар — [цар] -р'а, ор. -рем, м. (на) -рев'і/-р'у, кл. цар'у, мн. -р'і, -р'іy Орфоепічний словник української мови
- цар — ЦАР, я́, ч. 1. Володар якої-небудь країни (як загальна назва, не титул); самодержець, самовладець. Посли, прийшовши до столиці, Послали до царя сказать, Що до його і до цариці Еней прислав поклон оддать (І. Словник української мови у 20 томах
- цар — Цар, як кабан, а цариця, як печериця. Про товстого царя і випещену царицю, яким добре живеться. Приповідки або українсько-народня філософія
- цар — -я, ч. 1》 Володар якої-небудь країни (як загальна назва, не титул). || Титул монарха в деяких країнах; монарх, що має цей титул. || перен., розм. Повновладний господар над ким-, чим-небудь; розпорядник. 2》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
- Цар — (Car) Станіслав, 1882-1938, пол. політик, юрист; один із керівників Безпартійного блоку співпраці з урядом; 1930-35 віце-маршал, з 1935 маршал сейму; співавтор Квітневої конституції 1935. Універсальний словник-енциклопедія
- цар — цар земни́й, уроч. Людина. Скажи ж мені, царю земний — чоловіче, що твоє, а що світове? (Панас Мирний). цар і Бог, перев. для кого. Той, хто має необмежені права, все вирішує, за все відповідає, всім управляє. Фразеологічний словник української мови
- цар — Цар, -ря́, -ре́ві, -ре́м, ца́рю! царі́, -рі́в, -ря́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- цар — ЦАР, я́, ч. 1. Володар якої-небудь країни (як загальна назва, не титул). Посли, прийшовши до столиці, Послали до царя сказать, Що до його і до цариці Еней прислав поклон оддать (Котл. Словник української мови в 11 томах