1. Словник синонімів української мови

цупко

ЩІ́ЛЬНО (сильно притиснувши, приєднавши один до одного або до чогось), МІ́ЦНО, ТІ́СНО, ТУ́ГО, ЦУ́ПКО. Тонка бомбакова сорочка щільно обіймала її молоде тіло (М. Коцюбинський); Губи він навмисно стулює міцно (О. Гончар); Під лісом вони знайшли копичку пахучої конюшини й сіли, тісно попритулявшись одне до одного (Григорій Тютюнник); Невеличка, зграбна, прудка, у светрі, що туго облягає груди, вона схожа на студентку (О. Гончар); Як цупко він вип'яв на плечі кобеняк! (Є. Гребінка).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цупко — цу́пко прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. цупко — ЦУ́ПКО. Присл. до цупки́й. – Ай! – скрикнув Антосьо. Та не зміг і оглянуться, чия то рука так цупко схопила його за брижі (А. Свидницький); [Лев:] Той клятий Водяник! .. Словник української мови у 20 томах
  3. цупко — Присл. до цупкий. || перен., розм. Добре, багато; вдосталь, досхочу. || перен., розм. Дуже міцно, сильно. || Туго, щільно обтиснувши, обійнявши кого-, що-небудь. || перен., діал. Швидко, прудко. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. цупко — Цу́пко, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. цупко — ЦУ́ПКО. Присл. до цупки́й. — Ай! — скрикнув Антосьо. Та не зміг і оглянуться, чия то рука так цупко схопила його за брижі (Свидн., Люборацькі, 1955, 97); [Лев:] Той клятий Водяник!.. Словник української мови в 11 томах
  6. цупко — Цупко нар. 1) Крѣпко, сильно, туго, стѣснительно. Як цупко він нап'яв на плечі кобеняк. Греб. 376. Глядіть же, цупко прикрутіте, щоб він в шинок та не зайшов. Котл. Ен. І. 27. Вчора цупко п'яний був. Кв. Цупко захріп. Полт. І мене цупко узяла була холера. Словник української мови Грінченка