цупкий

СИ́ЛЬНИЙ (про явища природи: дощ, вітер, мороз, спеку і т. ін. — значний за силою вияву), ВЕЛИ́КИЙ, СТРАШЕ́ННИЙ, ДОШКУ́ЛЬНИЙ, КЛЯ́ТИЙ підсил. розм.; Я́РИЙ, ДУ́ЖИЙ (перев. про вітер); ПЕКУ́ЧИЙ, ШПАРКИ́Й (перев. про сонце, мороз); МІЦНИ́Й, ЛЮ́ТИЙ, ЖОРСТО́КИЙ, КРІ́ПКИ́Й, ЦУПКИ́Й (перев. про мороз); ЯДЕ́РНИЙ, ПРИ́КРИЙ заст. (перев. про дощ, холод). Вже чотири дні такий сильний дощ, що не можна і з хати вийти (М. Коцюбинський); У великі дощі рілля скочувалась з водою униз (І. Нечуй-Левицький); З моря налітав дошкульний вітер (В. Кучер); Саме тоді минула вже ота клята.. така довга страшна зима (Є. Кротевич); Яре шипіння струмка; Дужий вітер гостро врізався в лице (М. Стельмах); Надворі стояв міцний мороз (П. Панч); І не холодно дуже: є морозець, та не цупкий (Панас Мирний); Над Одесою спускалася завіса прикрого дощу, море було аж чорне (Ю. Яновський). — Пор. 2. бурхли́вий, 3. лю́тий.

ТВЕРДИ́Й (який важко піддається стискуванню, згинанню, різанню тощо), ЦУПКИ́Й, КРУТИ́Й розм., ШТИ́ВНИЙ діал.; ЗАТВЕРДІ́ЛИЙ (ЗАТВЕ́РДЛИЙ), ЗАТУЖА́ВІЛИЙ (який став таким); ДЕРЕВ'ЯНИ́СТИЙ (як дерево); ТУГИ́Й, ТУЖА́ВИЙ (про плоди, бруньки тощо — налитий соками). Обережно вліз (Тарас) до печери. У повній темряві відчув: земля тверда тут, як на подвір'ї (Вас. Шевчук); Огірки для консервування повинні бути свіжі, цупкі (з газети); Штивна була у нього шия (О. Кобилянська); А земля суха, затверділа, так і всмоктує кожну краплину (О. Донченко); В затверділім снігу Санки, мов гадюка, шипіли (І. Франко); Паморозь на деревах і свіжа пороша по затужавілому насту на глибоких снігах виблискувала так, що дивитися було боляче (Ю. Смолич); Дерев'янисті плоди; В тиші час од часу чути, як зі стріхи падають на землю і відскакують по дровітні невеликі тугі плоди (М. Стельмах); Пахучі, тужаві Наші яблука й груші — найкращі сорти! (П. Дорошко).

ТУГИ́Й (про тіло, м'язи людини та їхні частини; про струмінь повітря, води тощо), ЦУПКИ́Й, ПРУ́ЖНИЙ, ПРУЖИ́НИСТИЙ, ПРУГКИ́Й, ПРУЖКИ́Й розм., ПРУЖИНЯСТИЙ розм., ПРУЖИ́СТИЙ розм., ПРУЖНА́СТИЙ (ПРУЖНЯ́СТИЙ) розм. Тоня підбирає платтячко вище колін, і вже її тугі смагляві ноги сміливо забродять в це тропічне море, де нагріта за день вода тепла, як молоко (О. Гончар); Новаки приходили з батьками й з матерями.. Все народ бадьорий, цупкий (С. Васильченко); Тетяна Павлівна випросталась над снопами, сама ніби з волосся зіткана, тонкостанна і пружна (І. Цюпа); Хвилястий пружний вітер униз струмить з кватирки (М. Бажан); Його пружинисті ноги, здавалося, скрипіли, як протези (Л. Дмитерко); Він низенький, лисенький — у його мало зубів, але він міцний, пругкий, як із чорної гуми опука (Остап Вишня); Крізь костюми, здавалось, можна помітити, які в нього пружинясті м'язи, який він міцний (О. Ільченко); Микола бачив, як вода рожевила пружнясте дівоче тіло (О. Десняк).

ЩІ́ЛЬНИЙ (густо плетений, тканий), ГУСТИ́Й, ЦУПКИ́Й. Софія закрила вид щільним вуалем, бо мала змарнілий вид і червоні, заплакані очі (Леся Українка); Білясті вали крутилися в зеленій глибині, немов кусень густого полотна на валку ткацького верстата (О. Досвітній); Біля пасажира з валізкою присів один уже з сивиною на скронях, у цупкому дощовику (П. Панч).