1. Великий тлумачний словник сучасної мови

цупкий

цупки́й

-а, -е.

1》 Який погано піддається стисканню чи розтягуванню: тугий, пружний.

|| Товстий, тугий і щільний (про листя).

|| Який має тверду, міцну шкірку (про плід, зерно і т. ін.).

|| Те саме, що твердий 1).

|| Жорсткий на дотик (про волосся, брови і т. ін.).

Цупка вода — вода, що містить багато вапняних солей.

2》 Товстий, міцний, твердий і щільний (про шкіру, папір і т. ін. та вироби з них).

|| Тканий чи плетений з товстих ниток, густо тканий (про тканину і вироби з такої тканини).

|| Зашкарублий від вологи, морозу, крохмалю і т. ін.

3》 Фізично сильний, дужий (про людину).

|| Який міцно хапає, тримає; міцний (про руки, кігті, пальці, ноги і т. ін.).

|| Який має міцне стебло, коріння, черешок (про рослини).

|| Міцний, дошкульний (про мороз).

|| Великий, сильний (про вітер).

|| перен., розм. Сильний (про вдачу, пам'ять, розум і т. ін.).

|| перен., розм. Різкий, сильний (про звуки).

|| перен., розм. Який міцно тримається; чіпкий.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цупкий — (який не дається розірвати) міцний, тугий. Словник синонімів Полюги
  2. цупкий — Тугий, пружний; (папір) твердий, щільний; (мороз) міцний, сильний, (волос) ЖОРСТКИЙ; (- вдачу) упертий, огурний; (хто) дужий, витривалий; (від морозу) (- одяг) зашкарублий; (- обійми) п. залізний, мертвий; цупкенький. Словник синонімів Караванського
  3. цупкий — див. сильний; твердий; чіпкий Словник синонімів Вусика
  4. цупкий — цупки́й прикметник Орфографічний словник української мови
  5. цупкий — ЦУПКИ́Й, а́, е́. 1. Який погано піддається стисканню чи розтягуванню: тугий, пружний. Ноги грузли часом по коліно в цмоковині, цупкий комиш ламався, тріщав та бив її по лицю, плутався під ногами (М. Словник української мови у 20 томах
  6. цупкий — СИ́ЛЬНИЙ (про явища природи: дощ, вітер, мороз, спеку і т. ін. — значний за силою вияву), ВЕЛИ́КИЙ, СТРАШЕ́ННИЙ, ДОШКУ́ЛЬНИЙ, КЛЯ́ТИЙ підсил. розм.; Я́РИЙ, ДУ́ЖИЙ (перев. про вітер); ПЕКУ́ЧИЙ, ШПАРКИ́Й (перев. Словник синонімів української мови
  7. цупкий — Цупки́й, -ка́, -ке́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. цупкий — ЦУПКИ́Й, а́, е́. 1. Який погано піддається стисканню чи розтягуванню: тугий, пружний. Ноги грузли часом по коліно в цмоковині, цупкий комиш ламався, тріщав та бив її по лицю, плутався під ногами (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  9. цупкий — Цупкий, -а, -е 1) Крѣпкій, тугой. Скинь цупкиї пута. н. п. Цупкий мороз. Кв. 2) О матеріи, бумагѣ, кожѣ и пр.: жесткій, твердый, стоящій, какъ лубъ, прочный. Цупке сукно. Харьк. у. Цупка шкура. Цупка матерія, мабуть довго носитиму. Лебед. у. Диняче насіння цупке. Волч. у. Словник української мови Грінченка