черствий

НЕЧУ́ЛИЙ (позбавлений чуйності, душевності, теплоти в ставленні до інших), НЕЧУ́ЙНИЙ, НЕЧУТЛИ́ВИЙ рідше, СУХИ́Й підсил., ЧЕ́РСТВИЙ підсил.; ТОВСТОШКІ́РИЙ (ТОВСТОШКУ́РИЙ) розм. (якого нічим не можна пройняти); БЕЗДУ́ШНИЙ, БЕЗСЕРДЕ́ЧНИЙ, КАМ'ЯНИ́Й підсил., КАМІ́ННИЙ рідше (нечулий, здатний бути жорстоким); ЗАГРУБІ́ЛИЙ, ЗАЧЕ́РСТВІ́ЛИЙ, ОЧЕРСТВІ́ЛИЙ (який став нечулим, байдужим, грубим). Ці чоловіки такі нечулі й просто безсердечні (Ю. Яновський); (Микола:) Я бачу, що мої страждання не доходять до тебе. Черства, схематична людина (І. Микитенко); (Терешко:) І де ти виріс такий?.. Сухий та нелюдний (М. Зарудний); Шість днів я ходила майже хвора, якась сама не своя, якась мов збожеволіла, навіть батько, нащо вже товстошкірий, помітив (П. Загребельний); Ніщо в ньому не нагадувало того бездушного педанта, яким Каргат показав себе вранці (Ю. Шовкопляс); — Так я ж не кам'яна! Хіба мені легко буде дивитися, що ви через мене і за мене страждатимете?.. (Г. Квітка-Основ'яненко); Прийдеться давати (перцю) зазнайкам, чинушам, Сухим бюрократам, зачерствілим душам — Всім тим, кому діло живе не до серця (С. Олійник). — Пор. 1. байду́жий.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

черствий — (хліб) несвіжий, твердий, засохлий, затвердлий, (хто) П. нечуйний, нечулий, бездушний, п. холодний, с. суворий, жорстокий Словник синонімів Караванського
черствий — див. байдужий Словник синонімів Вусика
черствий — (хліб) сохлий, суховий, надсохлий, посохлий, сухий, (серце) байдуже, нечуле, тверде, холодне, усохле, див. егоїст Словник чужослів Павло Штепа
черствий — ЧЕРСТВИ́Й, а́, е́. 1. Який став твердим, несвіжим, засох (про хліб, борошняні вироби); протилежне свіжий. Сіда Чіпка коло землянки, виймає черствий хліб з торбини, починає снідати (Панас Мирний); Зверху лежала черства паляниця. Словник української мови у 20 томах
черствий — черстви́й прикметник Орфографічний словник української мови
черствий — -а, -е. 1》 Який став твердим, несвіжим, засох (про хліб, борошняні вироби); прот. свіжий. || Жорсткий, із зашкарублою, огрубілою шкірою. || Який став твердим, тугим (про ґрунт). 2》 перен. Позбавлений душевного тепла, нечуйний, нечулий до інших. Великий тлумачний словник сучасної мови
черствий — черства́ душа́; черстве́ се́рце в кого. Хто-небудь нечуйний, байдужий. (Прохор:) Ти .. брат, а душа в тебе черства (І. Микитенко); — Фесенко людина з черствим серцем, людина з матеріальним поглядом на все (І. Нечуй-Левицький). Фразеологічний словник української мови
черствий — Черстви́й, -ва́, -ве́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
черствий — ЧЕРСТВИ́Й, а́, е́. 1. Який став твердим, несвіжим, засох (про хліб, борошняні вироби); протилежне свіжий. Сіда Чіпка коло землянки, виймає черствий хліб з торбини, починає снідати (Мирний, І, 1949, 149); Зверху лежала черства паляниця. Словник української мови в 11 томах
черствий — Черствий, -а, -е Черствый. Хліб такий черствий, шо й не вгризеш. Харьк. Словник української мови Грінченка