чудний

ДИ́ВНИЙ (який викликає подив своїми якостями, поведінкою тощо), ЧУДНИ́Й, ДИВОВИ́ЖНИЙ, ЧУДЕРНА́ЦЬКИЙ, ДИКО́ВИННИЙ розм., ДИВО́ЧНИЙ розм., ДИВОГЛЯ́ДНИЙ діал.; ХИМЕ́РНИЙ, ХИМЕ́РИСТИЙ, КУРЙО́ЗНИЙ, ФАНТАСТИ́ЧНИЙ, ПОТОЙБІ́ЧНИЙ (який виходить за межі звичайного, нормального); ЕКЗОТИ́ЧНИЙ (незвичайний для даної місцевості, культури, даного середовища тощо); ДИВАКУВА́ТИЙ, ЧУДАКУВА́ТИЙ (про людину); ДИВА́ЦЬКИЙ, ЧУДА́ЦЬКИЙ (властивий дивакові). На другий день возять нас усюди.. Що не крок, то нова штука, та така, що не знаєш, що сказати, така вона мудра та дивна (збірник "Народні оповідання"); Семен Палій той та був на все село чудний та дивний (Марко Вовчок); (Захарко:) Якась чудна у тебе сьогодня балачка: з одного на друге перескакуєш, тільки докупи не збереш! (М. Кропивницький); У двері просовується якась дивовижна фігура. Щось цибате, в довгій, аж до п'ят, свитині (Г. Хоткевич); З Зоєю прийшов Кость, який мав чудернацьке прізвище — Закопайвухо (О. Донченко); Ось сафора, диковинне південне дерево, що квітує у липні білим та запахущим квітом (О. Гончар); Дивувалася (Марія), дивилась і слухала, як молодий Дивочний гость той говорив (Т. Шевченко); Був (капелюх) трохи дивоглядний, з надто високим пером та дуже великими крисами (Н. Кобринська); (Економ:) Якесь дивне те військо, що я його такого ніколи й не бачив: і зброя і одежа — все якесь химерне, невидане (С. Васильченко); Мов бачу тихую оселю В якомусь світлі чарівнім: ..Тремку, химеристу веселку Округ лампади (М. Старицький); Вона ніяк не могла зібрати думки й оговтатися в несподіваних і курйозних — коли не сказати більше — обставинах (Ю. Смолич); Люблять (магнати) вражати своїх гостей якоюсь несподіванкою, чимсь незвичайним, фантастичним (І. Нечуй-Левицький); Чи то в тумані, чи від шуму води короткі накази їхні здавалися глухими, потойбічними (О. Донченко); — Я вас здалека пізнав, по екзотичній постаті вашій (О. Кобилянська); Леонід Артемович давно здавався завучу дивакуватим (Ю. Мушкетик); Начеб скинув з себе маску вищості — простим став цей чудакуватий молодий чоловік (Ю. Шовкопляс); Всі в редакції знають дивацьке захоплення Пилипа Остаповича — колекціонувати всілякі перекрути від слова "псевдонім" (С. Журахович); Старов цілував руки. Олдрідж виривався. Але нікому не здавалося все це чудацьким (О. Ільченко). — Пор. 1. незрозумі́лий, 1. неймові́рний.