чужак

ІНОЗЕ́МЕЦЬ, ЧУЖОЗЕ́МЕЦЬ, ЧУЖИ́НЕЦЬ, ЧУЖА́К розм., ЧУЖОСТОРО́НЕЦЬ розм. В розмові з цим іноземцем він.. мусив підбирати особливі слова (О. Гончар); "Яка пишна фігура на коні! — подумала Гризельда.. — Це, певно, якийсь чужоземець з Франції або з Риму" (І. Нечуй-Левицький); Два рази на тиждень на піаццо Дуомо чекає великий автомобіль. Це авто спеціально для чужинців, що оглядають околиці (Ю. Яновський); Упав на захід головою чужак на скровлену межу (В. Сосюра); Як.. Андреуччо хотів уже йти, заявила вона, що не дозволить сього, бо Неаполь не таке місто, де б можна ходити вночі безпечно, а надто чужосторонцям (переклад М. Лукаша)

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чужак — див. ворог; чужий Словник синонімів Вусика
  2. чужак — Чужинець, зайда, див. чужеземець, бродяга Словник чужослів Павло Штепа
  3. чужак — ЧУЖА́К, а́, ч., розм. 1. Чужа, нетутешня, захожа людина; чужинець, іноземець. Вкраїнське місто брали чужаки, Шукали серця, твого серця, Львове, – А серце ж билось, ніжне і грозове (Р. Братунь); Упав на захід головою чужак на скровлену межу (В. Сосюра). Словник української мови у 20 томах
  4. чужак — чужа́к іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  5. чужак — -а, ч., розм. 1》 Чужа, нетутешня, захожа людина; чужинець. 2》 Нерідна людина, не родич. || Людина, чужа в певному середовищі, поглядами, духом чужа кому-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. чужак — ЧУЖА́К, а́, ч., розм. 1. Чужа, нетутешня, захожа людина; чужинець. Вкраїнське місто брали чужаки, Шукали серця, твого серця, Львове,— А серце ж билось, ніжне і грозове (Брат., Пора.., 1960, 99); Упав на захід головою чужак на скровлену межу (Сос., Солов. Словник української мови в 11 томах