щадити

БЕРЕГТИ́ (дбайливо ставитися до кого-, чого-небудь), ОБЕРІГА́ТИ, УБЕРІГА́ТИ (ВБЕРІГА́ТИ), ЖАЛІ́ТИ, ШКОДУВА́ТИ, ЖАЛКУВА́ТИ рідше, ЖА́ЛУВАТИ рідше, ЩАДИ́ТИ підсил. — Док.: зберегти́, оберегти́, уберегти́ (вберегти́), пожалі́ти, пошкодува́ти, пожалкува́ти, пожа́лувати, пощади́ти. "Ось так, як ми саджанці, так ви дітей наших бережіть", — могла б ця молода жінка зараз сказати Марисі Павлівні (О. Гончар); — Аби тільки землю руську вберегти, щоб її чужі пси не розхапали (А. Хижняк); — Пустився в бійку — чуба не жалій! (прислів'я); Василя Назаровича Боженка любили всі, хто не шкодував власного життя для революції (О. Довженко); Він думав, як же повести бойові дії, щоб щадити життя кожного бійця (Ю. Смолич). — Пор. 1. оберіга́ти.

ЗАОЩА́ДЖУВАТИ (зберігати невитраченим, нагромаджувати внаслідок дбайливого, економного використання), ОЩА́ДЖУВАТИ (ОЩАДЖА́ТИ), ЕКОНО́МИТИ, ЩАДИ́ТИ діал. — Док.: заоща́дити, ощади́ти, зеконо́мити. Поліна Андріївна вміла так вести господарство, що їй щастило навіть дещо заощаджувати (О. Бойченко); Він за тиждень ощадив п'ятку (І. Франко); Життя вчить їх (селян) економити не тільки копійчини й одежу, а й духовну силу.., таланти й любов (Ірина Вільде); Мендель.. старався щадити на платі робітникам та фірманам (І. Франко). — Пор. 2. берегти́.

ЩАДИ́ТИ (не занапащати когось, не завдавати шкоди комусь), МИ́ЛУВАТИ, ЖАЛІ́ТИ, ОЩА́ДЖУВАТИ розм., ОЩАДЖА́ТИ розм. — Док.: пощади́ти, поми́лувати, пожалі́ти, ощади́ти. Вони (фашисти) піднімали руки, але він не щадив їх (Л. Первомайський); А серед базару Стоїть Гонта з Залізняком, Кричать: "Ляхам кари! Кари ляхам, щоб каялись!" .. Не милують, Карають, завзяті (Т. Шевченко); — Не жалійте зрадника, бо він ось набавом наведе своїх жовнірів і буде різати нас (І. Нечуй-Левицький); (Шрам:) Та розкажи, справді, як те сталося, що тебе ляхи ощадили..? (М. Старицький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. щадити — (не завдавати шкоди комусь) ощаджувати, жаліти, милувати, (виявляти турботу) оберігати. Словник синонімів Полюги
  2. щадити — Щадити. 1. Заощаджувати. Посилаю Тобі на марки пару грейцарів; дали б ми більше, та більше! годі — щадимо, аби скорше виплатити друкарки (Маковей, Листи, 551); Учитель старав ся приучувати своїх учеників до ощадности... Українська літературна мова на Буковині
  3. щадити — Милувати, мати серце, мати Бога в серці <�в животі>; (сили) берегти, шкодувати; (гріш) економити, заощаджувати; (з ч. не) травмувати <н. самолюбство>. Словник синонімів Караванського
  4. щадити — див. берегти Словник синонімів Вусика
  5. щадити — [шчадитие] шчаджу, -диш, -диемо, -диете, нак. -ди, -д'іт' Орфоепічний словник української мови
  6. щадити — ЩАДИ́ТИ, джу́, ди́ш, недок., кого і без дод. 1. Не занапащати кого-небудь, не завдавати шкоди комусь; милувати. [Xрапко:] Оце взявся та й думаю: що ж, як воно неправедне діло? Коли воно на обиду другому, – гріх же і мені від Бога... Словник української мови у 20 томах
  7. щадити — щади́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  8. щадити — щади́ти 1. берегти (перев. про почуття)(ст) 2. заощаджувати (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  9. щадити — -джу, -диш, недок., перех. і без додатка. 1》 Не занапащати кого-небудь, не завдавати шкоди комусь; милувати. || перев. із запереч. част. не, перен. Виявляти непримиренність до яких-небудь хиб, учинків, вад кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  10. щадити — ЩАДИ́ТИ, джу́, ди́ш, недок., перех. і без додатка. 1. Не занапащати кого-небудь, не завдавати шкоди комусь; милувати. [Xрапко:] Оце взявся та й думаю: що ж, як воно неправедне діло?... Словник української мови в 11 томах
  11. щадити — Щади́ти, -джу́, -ди́ш гл. 1) Сберегать. 2) Щадить. 1, безбожний, свого сина не щадить. Чуб. Словник української мови Грінченка