щадити

Щадити.

1. Заощаджувати. Посилаю Тобі на марки пару грейцарів; дали б ми більше, та більше! годі — щадимо, аби скорше виплатити друкарки (Маковей, Листи, 551); Учитель старав ся приучувати своїх учеників до ощадности, призвичаювати дітий до складаня сотиків. Тяжка то була робота, бо наші люди дуже не люблять щадити (Товариш, 1908, 150).

2. Шкодувати. Плютократи дуже образилися назвищем “чужородне тіло”, справа попала на стовпці місцевої преси, яка не щадила українцям докорів за недостачу льояльного патріотизму (Галіп, Спомини, ч. 1-2, 175)

// пол. szczędzić — щадити, берегти.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. щадити — (не завдавати шкоди комусь) ощаджувати, жаліти, милувати, (виявляти турботу) оберігати. Словник синонімів Полюги
  2. щадити — Милувати, мати серце, мати Бога в серці <�в животі>; (сили) берегти, шкодувати; (гріш) економити, заощаджувати; (з ч. не) травмувати <н. самолюбство>. Словник синонімів Караванського
  3. щадити — див. берегти Словник синонімів Вусика
  4. щадити — [шчадитие] шчаджу, -диш, -диемо, -диете, нак. -ди, -д'іт' Орфоепічний словник української мови
  5. щадити — ЩАДИ́ТИ, джу́, ди́ш, недок., кого і без дод. 1. Не занапащати кого-небудь, не завдавати шкоди комусь; милувати. [Xрапко:] Оце взявся та й думаю: що ж, як воно неправедне діло? Коли воно на обиду другому, – гріх же і мені від Бога... Словник української мови у 20 томах
  6. щадити — щади́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  7. щадити — щади́ти 1. берегти (перев. про почуття)(ст) 2. заощаджувати (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. щадити — -джу, -диш, недок., перех. і без додатка. 1》 Не занапащати кого-небудь, не завдавати шкоди комусь; милувати. || перев. із запереч. част. не, перен. Виявляти непримиренність до яких-небудь хиб, учинків, вад кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  9. щадити — БЕРЕГТИ́ (дбайливо ставитися до кого-, чого-небудь), ОБЕРІГА́ТИ, УБЕРІГА́ТИ (ВБЕРІГА́ТИ), ЖАЛІ́ТИ, ШКОДУВА́ТИ, ЖАЛКУВА́ТИ рідше, ЖА́ЛУВАТИ рідше, ЩАДИ́ТИ підсил. — Док. Словник синонімів української мови
  10. щадити — ЩАДИ́ТИ, джу́, ди́ш, недок., перех. і без додатка. 1. Не занапащати кого-небудь, не завдавати шкоди комусь; милувати. [Xрапко:] Оце взявся та й думаю: що ж, як воно неправедне діло?... Словник української мови в 11 томах
  11. щадити — Щади́ти, -джу́, -ди́ш гл. 1) Сберегать. 2) Щадить. 1, безбожний, свого сина не щадить. Чуб. Словник української мови Грінченка