1. Словник синонімів Караванського

безапеляційний

Беззастережний, безсуперечний, категоричний, ультимативний.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безапеляційний — безапеляці́йний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. безапеляційний — -а, -е. 1》 юр. Який не може бути оскаржений, не підлягає апеляції. 2》 Який не допускає заперечення, сумнівів; незаперечний, категоричний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безапеляційний — БЕЗАПЕЛЯЦІ́ЙНИЙ, а, е. 1. юр. Який не може бути оскаржений, не підлягає апеляції. Безапеляційний вирок суду. 2. Який не допускає заперечення, сумнівів; незаперечний, категоричний. Голос йому такий грізний і безапеляційний, що годі сперечатися (Б. Словник української мови у 20 томах
  4. безапеляційний — РІШУ́ЧИЙ (про вимогу, наказ, тон і т. ін.), КАТЕГОРИ́ЧНИЙ, ТВЕРДИ́Й, БЕЗАПЕЛЯЦІ́ЙНИЙ, БЕЗЗАПЕРЕ́ЧНИЙ, УЛЬТИМАТИ́ВНИЙ, НАВА́ЖЛИВИЙ заст. Словник синонімів української мови
  5. безапеляційний — Безапеляці́йний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. безапеляційний — БЕЗАПЕЛЯЦІ́ЙНИЙ, а, е. 1. юр. Який не може бути оскаржений, не підлягає апеляції. 2. Який не допускає заперечення, сумнівів; незаперечний, категоричний. Словник української мови в 11 томах