безапеляційний

Значення в інших словниках

1. безапеляційний — безапеляці́йний прикметник Орфографічний словник української мови
2. безапеляційний — Беззастережний, безсуперечний, категоричний, ультимативний. Словник синонімів Караванського
3. безапеляційний — БЕЗАПЕЛЯЦІ́ЙНИЙ, а, е. 1. юр. Який не може бути оскаржений, не підлягає апеляції. Безапеляційний вирок суду. 2. Який не допускає заперечення, сумнівів; незаперечний, категоричний. Голос йому такий грізний і безапеляційний, що годі сперечатися (Б. Словник української мови у 20 томах
4. безапеляційний — РІШУ́ЧИЙ (про вимогу, наказ, тон і т. ін.), КАТЕГОРИ́ЧНИЙ, ТВЕРДИ́Й, БЕЗАПЕЛЯЦІ́ЙНИЙ, БЕЗЗАПЕРЕ́ЧНИЙ, УЛЬТИМАТИ́ВНИЙ, НАВА́ЖЛИВИЙ заст. Словник синонімів української мови
5. безапеляційний — Безапеляці́йний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. безапеляційний — БЕЗАПЕЛЯЦІ́ЙНИЙ, а, е. 1. юр. Який не може бути оскаржений, не підлягає апеляції. 2. Який не допускає заперечення, сумнівів; незаперечний, категоричний. Словник української мови в 11 томах