1. Словник синонімів Караванського

бучний

(- весілля) розкішний, пишний; (бенкет) галасливий, гучний, бучливий, гамірливий, р. рухливий; пор. БУНДЮЧНИЙ.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бучний — бучни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. бучний — -а, -е. 1》 Розкішний, пишний. || Урочистий, піднесений (про мову, стиль). 2》 Галасливий, гучний, шумливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бучний — БУЧНИ́Й, а́, е́. 1. Велелюдний, розкішний, пишний. Жила вдова коло бучного міста, де бучнії будинки висилися (Марко Вовчок); Балабушиха .. не звеліла справляти сільського бучного весілля з музиками й танцями (І. Словник української мови у 20 томах
  4. бучний — БАГА́ТИЙ (який відзначається розкішшю, багатством обстановки, пишним оформленням, оздобленням тощо), ГО́ЙНИЙ розм., БУЧНИ́Й підсил., РОЗКІ́ШНИЙ підсил., ПИ́ШНИЙ підсил.; БУНДЮ́ЧИЙ, ПОМПЕ́ЗНИЙ (пишністю розрахований на ефект). Словник синонімів української мови
  5. бучний — Бучни́й, -на́, -не́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. бучний — БУЧНИ́Й, а́, е́. 1. Розкішний, пишний. Жила вдова коло бучпого міста, де бучнії будинки висилися (Вовчок, Вибр., 1937, 253); Валабушиха.. не звеліла справляти сільського бучного весілля я музиками й танцями (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах