1. Словник синонімів Караванського

виринати

Випірнати, випурнати; (на поверхню) спливати; (з пітьми) витикатися, вирізьблюватися, показуватися, док. вигулькнути; П. виникати, поставати, з'являтися, (раптово) падати з неба, виростати з-під землі.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виринати — вирина́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. виринати — -аю, -аєш, недок., виринути і вирнути, -ну, -неш, док. 1》 Пірнувши, занурившись у воду, випливати на поверхню. 2》 перен. Раптово, несподівано з'являтися. 3》 діал. Витікати (про джерело). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виринати — ВИРИНА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́РИНУТИ, рідше ВИ́РНУТИ, ну, неш, док. 1. Пірнувши, занурившись у воду, випливати на поверхню. Лебідь приплив до них і почав пірнати в воду: то пірнає, то виринає (І. Словник української мови у 20 томах
  4. виринати — див. випливати Словник синонімів Вусика
  5. виринати — виплива́ти (вирина́ти) / ви́плисти (ви́ринути) на пове́рхню. 1. Ставати відомим (про те, що приховується). Почував (Павло), що як тільки заговорить, то недавнє минуле одразу випливе на поверхню і він знову опиниться душею в тому проклятому таборі (В. Фразеологічний словник української мови
  6. виринати — ВИПЛИВА́ТИ (підійматися з глибини води на її поверхню), СПЛИВА́ТИ, ВИРИНА́ТИ, ЗРИНА́ТИ, ВИПІРНА́ТИ, ВИГУ́ЛЬКУВАТИ розм., ВИПУРНА́ТИ розм. (пірнаючи, знову з'являтися на поверхні води). — Док. Словник синонімів української мови
  7. виринати — Вирина́ти, -на́ю, -на́єш; ви́ринути і ви́рнути, -ну, -неш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. виринати — ВИРИНА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́РИНУТИ і ВИ́РНУТИ, ну, неш, док. 1. Пірнувши, занурившись у воду, випливати на поверхню. Лебідь приплив до них і почав пірнати в воду: то пірнає, то виринає (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  9. виринати — Вирина́ти, -на́ю, -єш сов. в. вирнути, -ну, -неш, гл. Вынырять, вынырнуть, всплывать, всплыть на поверхность. Як божа воля, то вириєш і з моря. Ном. № 18. Пурнув, виринає і утоплену Ганнусю на берег виносить. Шевч. 23. 2) Вытекать, вытечь (объ источникѣ). Словник української мови Грінченка