диплом

(інженера) свідоцтво, посвідчення, АТЕСТАТ; (почесний) грамота.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. диплом — дипло́м іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. диплом — [диеплом] -ма, м. (на) -м'і, мн. -мие, -м'іў Орфоепічний словник української мови
  3. диплом — -а, ч. 1》 Документ про вищу або середню спеціальну освіту, а також про присудження якого-небудь звання, надання вченого ступеня і т. ін. 2》 Документ про надання яких-небудь прав або нагород особі чи установі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. диплом — дипло́м (франц. diplome, від грец. δίπλωμα – лист, складений удвоє) 1. Офіційний документ про закінчення вищого чи середнього спеціального навчального закладу, про присвоєння вченого ступеня чи звання. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. диплом — 1. середньовічна назва документа; 2. документ, який підтверджує чиюсь кваліфікацію (напр., наукову), уповноваження; 3. виділення, відзначення (напр., у конкурсі). Універсальний словник-енциклопедія
  6. диплом — Дипло́м, -ма, -мові, у -мі; -пло́ми, -мів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. диплом — ДИПЛО́М, а, ч. 1. Документ про вищу або середню спеціальну освіту, а також про присудження якого-небудь звання, надання вченого ступеня і т. ін. Словник української мови в 11 томах
  8. диплом — рос. диплом (фр. diplome, від грец. diploma — аркуш, складений удвоє) — 1. Офіційний документ, що засвідчує закінчення вищого чи середнього спеціального навчального закладу, надбання професії, одержання вченого звання, ступеня. Eкономічна енциклопедія