жердина

Ключина, тичка, (для тину)ворина, (висока) щогла; жердка, жердинка, зб. жердя.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жердина — жерди́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. жердина — -и, ж. 1》 Довгий, тонкий, без гілок кусок дерева; ключина. 2》 розм. Те саме, що жердка 1). 3》 Спортивний снаряд для стрибків у висоту. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. жердина — див. бовтало Словник синонімів Вусика
  4. жердина — Спортивне приладдя для легкоатлетичних змагань — стрибків із жердиною; переможець визначається за заліком найбільшої висоти (подолання планки із 3 спроб). Універсальний словник-енциклопедія
  5. жердина — ЖЕРДИ́НА (довгий, тонкий, без гілок відрізок дерева), КЛЮЧИ́НА, ЖЕРДЬ розм.; ВОРИ́НА (перев. для огорожі). Жердина була довга, ледве пробивався з нею (Віктор) поміж кущами й вільхами (М. Словник синонімів української мови
  6. жердина — Жерди́на, -ни, -ні; -ди́ни, -ди́н Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. жердина — ЖЕРДИ́НА, и, ж. 1. Довгий, тонкий, без гілок кусок дерева; ключина. Антін Рибка стояв на свому подвірні і.. стругав довгу жердину (Коцюб., II, 1955, 430); Іван стояв на передньому краї плота, вправно орудував жердиною й вигукував: — Кермуй, батьку, прямо!... Словник української мови в 11 томах