кавалер

Значення в інших словниках

1. кавалер — кавале́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
2. кавалер — [кавалер] -ра, м. (на) -ров'і/-р'і, мн. -рие, -р'іў Орфоепічний словник української мови
3. кавалер — -а, ч. 1》 Чоловік, який розважає жінку в товаристві, супроводить її під час прогулянки тощо. || Той, хто танцює в парі з жінкою. || Залицяльник. 2》 розм. Те саме, що парубок. 3》 тільки кавалер. Той, кого нагороджено орденом. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. кавалер — Парубок, самітний, неодружений, див. орденосець, парень Словник чужослів Павло Штепа
5. кавалер — КАВАЛЕ́Р, а, ч. 1. Галантний чоловік, який розважає жінку в товаристві, супроводить її під час прогулянки і т. ін. [Петро:] От тобі, Галю, і кавалер, щоб не скучала сама (Панас Мирний); – Властиво, ви, як кавалер... Словник української мови у 20 томах
6. кавалер — кавале́р (франц. cavalier, італ. cavaliere – вершник, лицар) 1. Член лицарського ордену. 2. Особа, яку нагороджено орденом. 3. Дворянський титул в Іспанії та Італії. 4. Чоловік, який услуговує дамі в товаристві. 5. Партнер у танці. Словник іншомовних слів Мельничука
7. кавалер — ЗАЛИЦЯ́ЛЬНИК (чоловік, що залицяється до жінки, дівчини), КАВАЛЕ́Р, ПОКЛО́ННИК розм.; ЛОВЕЛА́С, ЗАЛЬО́ТНИК розм., ДЖИГУ́Н розм., ЗАКОХА́НЕЦЬ ірон., БАБІ́Й зневажл., БАБОЛЮ́Б зневажл., БА́БИЧ зневажл. рідше, СПІДНИ́ЧНИК зневажл., ВОЛОЦЮ́ГА зневажл. Словник синонімів української мови
8. кавалер — КАВА́ЛЕ́Р, а, ч. 1. Чоловік, який розважає жінку в товаристві, супроводить її під час прогулянки тощо. [Петро:] От тобі, Галю, і кавалер, щоб не скучала сама (Мирний, V , 1955, 144); — Властиво, ви, як кавалер... Словник української мови в 11 томах
9. кавалер — Кавалер, -ра и кова́лір, -ра м. Кавалеръ, мужчина. Сама знаю, що не маю кавалера близько. Грин. III. 185. Плачуть мами зи синами, жінки за мужами, а дівчата ластів'ята за кавалерами. Галич. 1867. 2) Холостякъ. Словник української мови Грінченка