коловорот

Значення в інших словниках

1. коловорот — ко́ло́ворот іменник чоловічого роду ворота арх. коло́воро́т 1 іменник чоловічого роду інструмент; пристрій коло́ворот 2 іменник чоловічого роду рух коло́ворот 3 іменник чоловічого роду вир Орфографічний словник української мови
2. коловорот — див. вир Словник синонімів Вусика
3. коловорот — I -у, ч. 1》 Сильний обертальний рух води в річках, морях і т. ін., а також місце, де відбувається цей рух. 2》 перен., кого, чого, який. Стрімкий, безупинний рух, безперервна зміна кого-, чого-небудь. II ч. 1》 род. -а. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. коловорот — КО́ЛО́ВОРОТ¹, а, ч. 1. Інструмент для ручного свердління отворів у дереві, іноді в металі. Коловорот має ручку у формі скоби та патрон для затискання свердел чи інших знарядь... Словник української мови у 20 томах
5. коловорот — Один з простих механізмів (див. механізм); обертовий вал з корбою, на який намотується мотузка із закріпленим вантажем; к. використовується для переміщення вантажів. Універсальний словник-енциклопедія
6. коловорот — ВОРО́ТА, БРА́МА, ВРАТА́ заст. уроч., ВОРІ́ТТЯ діал.; КО́ВО́РОТ заст., КО́ЛО́ВОРОТ заст. (ворота на вихідних вулицях села). Зінька побігла ворота відчиняти (А. Словник синонімів української мови
7. коловорот — Коли́[о́]ворот, -ту; -роти, -тів ко́ло́ворот, -роту; -роти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. коловорот — КОЛОВОРОТ¹ , у, чол. 1. Сильний обертальний рух води в річках, морях і т. ін., а також місце, де відбувається цей рух. Старий човен.. Словник української мови в 11 томах