культ

Обряди, обрядовість; (особи) П. обожнювання, боготворіння, поклоніння.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. культ — культ іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. культ — -у, ч. 1》 Релігійне служіння божеству; релігійна обрядовість. Служителі культу — духівництво. 2》 кого, чого, перен. Поклоніння кому-, чому-небудь, шанування когось, чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. культ — КУЛЬТ, у, ч. 1. Сукупність обрядів та ритуалів, установлених церковними канонами; релігійне служіння. [Аврелія:] Я тільки безборонно бачу в вікна на вулицях весь ідолянський [ідольський] культ: веселі сатурналії, .. Словник української мови у 20 томах
  4. культ — (від лат. cultus – поклоніння) 1. Зовнішній вияв поклоніння божеству; сукупність прийнятих у тій чи іншій релігії або релігійній течії обрядів, свят, ритуалів, звичаїв. 2. Переносно – сліпе поклоніння комусь або чомусь, безмірне звеличення якоїсь особи. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. культ — Культ, -ту; ку́льти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. культ — КУЛЬТ, у, ч. 1. Релігійне служіння божеству; релігійна обрядовість. [Аврелія:] Я тільки безборонне бачу в вікна на вулицях весь ідолянський [ідольський] культ: веселі сатурналії, ..похід весталок (Л., Укр. Словник української мови в 11 томах