легкий

Не важкий; (- тканину) тонкий, сов. ефірний; (одяг) літній, не теплий; (- споруди) витончений, ажурний; (- рухи) плавкий, плавний, граціозний, м'який; (- проблему) простий, не складний; (- працю) не мозольний; (- музику) несерйозний; (настрій) не тяжкий; (- міру вияву) слабкий, незначний, непомітний; (вітер) легкокрилий, (сон) не міцний, неглибокий, (- кару) не суворий; (- недугу) не загрозливий; (- озброєння) рухливий, оперативний, маневрений.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

легкий — (з малою, вагою) невагомий, книжн. ефірний// як пір'їна, як пух. Словник синонімів Полюги
легкий — легки́й прикметник Орфографічний словник української мови
легкий — (невагомий) легкий як пір’їна (як пір’їнка); легкий як (мов) пух (пушинка). Цілими купами зостановлювалися [зупинялися] коло них молоді міщаночки, і їх очі горіли, дивлячись на довгі разки доброго намиста, червоних кришталів, легких як пір’їна, шляпок... Словник фразеологічних синонімів
легкий — Безтілесний, легенький, легесенький, легесечкий, легісінький, легісічкий, легковатии, легковий, легкокрилий (птах), легкуватий, легонький, легунічкий, легунький, легусінький, легусічкий, легший, надлегкий, невагомий, полегкий, полегшений... Словник синонімів Вусика
легкий — -а, -е. 1》 Який має невелику, незначну вагу; прот. важкий. || Тонкий, ефірний (звичайно про тканини і т. ін.). || Який погано, мало гріє; нетеплий. || Який здається невагомим; негроміздкий, витончений (про будівлі, споруди і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
легкий — ЛЕГКИ́Й, а́, е́. 1. Який має невелику, незначну вагу; протилежне важкий. Чи баба з воза, – що ж? велика дуже вада!.. Кобилі легший віз, сьому кобила й рада (П. Гулак-Артемовський); Птахи знову поверталися з-за моря: схудлі, легкі, бистрі (О. Словник української мови у 20 томах
легкий — з легки́м се́рцем; з легко́ю душе́ю. Без будь-якої тривоги, без жалю, вагань, переживань. Ви не думайте, що я на легкім хлібу виросла і так собі, з легким серцем на легкий хліб пустилася! (І. Франко); Мусієві повезло. Фразеологічний словник української мови
легкий — ВЕСЕ́ЛИЙ (який своїм змістом викликає веселість, дає розвагу), ЖАРТІВЛИ́ВИЙ, ЖАРТЛИ́ВИЙ, ЛЕГКИ́Й, ПОТІ́ШНИЙ. З веселою розмовою тихо посувалась юрма з гори в долини (М. Словник синонімів української мови
легкий — Ле́гки́й, -ка́, -ке́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
легкий — ЛЕГКИ́Й, а́, е́. 1. Який має невелику, незначну вагу; протилежне важкий. Чи баба з воза,— що ж? велика дуже вада!.. Кобилі легший віз, сьому кобила й рада (Г.-Арт., Байки.. Словник української мови в 11 томах