легкий

ЛЕГКИ́Й, а́, е́.

1. Який має невелику, незначну вагу; протилежне важкий.

Чи баба з воза, – що ж? велика дуже вада!.. Кобилі легший віз, сьому кобила й рада (П. Гулак-Артемовський);

Птахи знову поверталися з-за моря: схудлі, легкі, бистрі (О. Гончар);

На таку могилу витягували легку гармату й маскували її в заглибині (В. Чемерис);

* Образно. О життя! Я злився піснею з тобою, лиш тобою може моя пісня жить і летіть над гаєм хмаркою легкою (В. Сосюра);

// Тонкий (про тканини і т. ін.).

– Одягаються [пани] у легкі дорогі шовки уліті, а як зима – беруть на себе м'якенькі оксамити (Марко Вовчок);

Легка чадра на плечі і червоні капці доповняли її туалет (М. Коцюбинський);

Оголені, як і у нас, тіла, вкриті лише зшитими у вигляді циліндрів шматками легкої тканини (В. Владко);

// Який погано, мало гріє; нетеплий.

Огей .. побачив перед собою засмалене обличчя жінки в короткій робітничій курточці, темній коротенькій спідничці і не по теплу легких сандаліях (Олесь Досвітній);

Входить Ольга. В руках у неї невеличкий чемоданчик і легкий жакет (І. Кочерга);

Два Грицьки з рушницями за плечима,.. в легкім, але добрім мисливськім одязі (І. Багряний);

// Який здається невагомим; негроміздкий, витончений (про будівлі, споруди і т. ін.).

Там, на тій кручі, і досі височить легка, ажурна альтанка (Л. Дмитерко);

Легка колонада підтримувала покрівлю (Іван Ле);

// Який не обтяжує шлунка, добре перетравлюється, невеликий за кількістю (про їжу, обід і т. ін.).

Незабаром, по легкому й короткому сніданку, рушили в похід (О. Ільченко);

// спец. Який має відносно невелику питому вагу.

Машину заправлено звичайним бензином і легким мастилом, яке на підйомі швидко нагрівається (І. Білик);

Учитель повинен також розповісти про поділ промислових металів на чорні і кольорові, а сплавів – на легкі і важкі (з навч. літ.).

2. Плавний, граціозний (про ходу, рухи і т. ін.).

Здавалося, що вона не йшла, а неначе точилася, така дрібна й легка була у неї похода (Леся Українка);

Остап скочив на берег, легким рухом закинув на плечі сакви й незабаром зник у чагарнику (М. Коцюбинський);

От дорогами-шляхами, невідомими стежками йде красуня молода, і легка її хода (Н. Забіла);

Рухи були легкі й граціозні, чарували своєю чіткою ритмічністю (М. Дашкієв);

* Образно. Темніша небо... – і небавом В садочок зірка дорога Увійде легкою ходою... (М. Старицький);

// Стрункий, здатний швидко й плавно рухатися (про людину, живу істоту, постать).

Легка, граціозна постать дівчини вирізувалася пластично над водою (О. Кобилянська);

Полетів турчин легкими кіньми на козаків (Марко Вовчок);

Заходить Лена, як сніжинка біла, нечутно йде, струнка вона й легка (І. Гончаренко).

3. Приступний для розуміння, простий для засвоєння.

Потiм дами ще перекидались легкими фразами i раз у раз позирали в той бiк, куди пiшов Вовчик (М. Хвильовий);

// Який не є складним, не потребує особливих зусиль при виконанні.

Обличчя здавалося вирізьбленим скупою на легкі ефекти рукою вдумливого артиста (Леся Українка);

Вербівці стали на роботу в сахарні. Ця робота була для них легша од роботи на полі, але зате нудніша (І. Нечуй-Левицький);

// Який дістається без напруження, великої, важкої праці, зусиль.

Легкі здобутки завжди нетривкі (В. Підмогильний);

Обіцянками легких завоювань принадила їх [греків] і погнала на Вкраїну Антанта (О. Гончар);

Це ж не було легким завданням, бо молодий автор боявся розійтися з правдою (Олекса Ізарський);

// Нічим не ускладнений, без труднощів і клопоту.

– Кажуть, що льотчики та підводники рано лисіють, не від легкого то, певне, життя (О. Гончар);

Перехрестила [баба Секлета] .. — Хай тобі легка путь постелеться (Ю. Яновський);

[Костомаров:] Х-ху! Стомився як... Ну просто ж сил немає! Цей вечір, мені здається, буде не із легких. Гостей багато! (П. Тичина);

* Образно. Бездумні роси на траві поблідлій Живуть життям ритмічним і легким (М. Рильський).

4. Який має жартівливий, пустотливий характер; протилежне серйозний.

Не легка веселість грала в Панасовім серці, а давня мужича зненависть, що знайшла своє слово (М. Коцюбинський);

На вустах заграла легка iронiчна посмiшка (Б. Антоненко-Давидович);

Дівчатам далеко було легше і сміятись, і стрічати місячні ночі з Юрієм Дзвонарем, хоч той безсовісно дурив їх своїми легкими і веселими словами (М. Стельмах);

– Звичайно, коли б тут закрутився якийсь легкий роман, то мені було б прикро за Юрія (О. Гончар);

// Просто, зрозуміло побудований.

Це такі легкі, ніжні вірші [“Зів'яле листя” І. Франка] (М. Коцюбинський);

Журнал явно віддавав перевагу простому сатиричному віршеві, легкій байці перед .. заквітчаною словесними орнаментами одою (з наук. літ.);

// Який має розважальний характер.

Вони підходили до ресторану “Рів'єра”. Назустріч їм лилися солодкі звуки легкої музики (Л. Дмитерко);

Легкий флер розпусти, що панує у стійбищі, викликає в мені відчуття, ніби я попав на бенкетування контрабандистів (Любко Дереш);

// Не обтяжений переживаннями, роздумами (про настрій, самопочуття).

Чи згадаєш ти в нових краях Поржавілий і старосвітський дах, Де огнище твоє колись палало? І чи промовиш з почуттям легким: Там цілиною йдуть леміш і рало (М. Зеров).

5. Не дуже сильний, ледве помітний, незначний (силою, розмірами, ступенем вияву).

Бурлаки почули легкий шелест в оситнягу недалеко од багаття: щось ішло і прямувало до їх (І. Нечуй-Левицький);

Он, бач, на сосні затаїлась білка, Он слід легкий: то перебіг русак! (М. Рильський);

Вона ні сердилася, ні дивувалася. Легка посмішка ледь-ледь світилася на її губах (І. Сенченко);

// Несуворий (про покарання).

Це був молодий дезертир.., що не раз сидів у тюрмі, відбуваючи мізерно легкі покарання за свої злочини (О. Довженко);

// Неміцний, неглибокий (про сон, дрімоту і т. ін.).

Чув він крізь легкий сон, що якась дівчина співає тонким голосом пісню (І. Нечуй-Левицький);

Тільки в легкій дрімоті переплітаються холод хати й сумні співи мамуні з якимись рожево-золотими мріями (М. Івченко);

// Незагрозливий, швидко, без ускладнень виліковний (про рану, хворобу і т. ін.).

Дівчині обмито рану, що показалася зовсім легкою (І. Франко);

Людям з легкими катарами шлунка [мінеральна] вода помагає (І. Нечуй-Левицький);

Часом з спальні чується чхання й легкий кашель Міки (В. Винниченко);

Куля влучила в стегно, не зачепивши кістки. Поранення було легке (М. Руденко);

// Майже невідчутний, непомітний (про запах, аромат, стан і т. ін.).

З легкого сутінку вирізнилися обличчя: сусідки і двох дівчат (В. Барка);

Легкий вітер доносить з луків запах свіжого сіна (І. Цюпа);

Спокійніші ті, які пробігли вже коло-два: вони розчервонілі, захекані й несуть за собою легку ароматну хмару свіжого поту (Ю. Андрухович);

Попри легке сп'яніння всі йдуть понурі (А. Дністровий).

6. Не обтяжений великою кількістю знарядь, деталей і т. ін.; рухливий, маневрений (у 2 знач.).

На легких і важких літаках стоять прилади і апарати, що дають можливість розв'язувати бойові завдання вдень і вночі (з газ.);

Полковник поставив легку охорону біля лісу (Іван Ле);

// З невеликою силою дії.

Залежно від їх сили слонів і коней прийнято називати “легкими фігурами”, а тури і ферзі – “важкими фігурами” (з навч. літ.).

Легка́ смерть див. смерть;

Легке́ пові́тря див. пові́тря.△ Легка́ атле́тика див. атле́тика;

Легка́ вагова́ катего́рія <�Легка́ вага́> див. катего́рія;

Легка́ кавале́рія див. кавале́рія;

Легка́ промисло́вість (інду́стрія) див. промисло́вість;

Легка́ фігу́ра див. фігу́ра;

Легки́й нарко́тик див. нарко́тик;

Легкі́ ґрунти́ див. ґрунт.

◇ Жі́нка легко́ї поведі́нки <�Ву́лична жі́нка (рідко ді́вка)> див. жі́нка;

З легки́ми рука́ми див. рука́;

З легки́м се́рцем <�З легко́ю душе́ю> див. се́рце;

З легки́м че́ревом див. че́рево;

З легко́ї руки́ див. рука́;

Легка́ рука́ див. рука́;

(1) Легки́й на гро́ші:

а) якому гроші дістаються без затрати великих зусиль.

– Вчені, вони теж, бачиш, різні. Одні вчені на гроші легкі, інші – на мозолі (О. Довженко);

б) недорогий, порівняно дешевий.

Сірий хліб, твердила мати, корисний для здоров'я та й на гроші легкий (М. Рудь);

(2) Легки́й на ру́ку – той, хто досягає успіху в якомусь починанні, в усякій справі, за яку береться; той, кому щастить.

Веселий на вдачу, легкий на руку, рівно став перед командиром, поблискуючи розумними сірими очима (М. Стельмах);

– Невезучий я... Програвся.. Один ти оце, мабуть, щасливий об'явився на всю Каховку... Двічі підряд [виграв].. – Я на руку легкий, – упевнено пояснив Данько (О. Гончар);

// той, хто охоче допомагає іншим.

– Ілько легкий на руку. – Правильно, Ілько поміг, – підхопив Петро. – Він взагалі парубок справний (А. Хорунжий);

(3) Легки́й на сло́во, жарт. – який любить поговорити; говіркий, дотепний і т. ін.

Холод віддавна почував неприязнь до заступника міністра, чоловіка легкого на слово і неквапливого на діло (Ю. Мушкетик);

(4) Легки́й на спо́мин (на спо́мині) – який з'являється або дає звістку про себе тоді, коли його згадують.

– Осюди б Дмитра Косарика.. Я ще не закінчив думки, як нас обігнала машина.. – Косарик! Слово честі, Косарик! – От уже дійсно легкий на спомин! (П. Панч);

Виття повторилось. – Ти диви, – пробурмотів дід Жарнокльов, – про вовка промовка, а вовк легкий на спомині... (Ю. Збанацький);

Легки́й хліб див. хліб;

Легки́м по́ковзом див. по́ковзом;

(5) Легкі́ хліба́ (д) див. хліб;

(6) Неха́й земля́ бу́де ле́гка (д) див. земля́;

(7) Неха́й земля́ ле́гка (д) див. земля́;

Перейти́ на легки́й хліб див. перехо́дити;

Піти́ на легки́й хліб (легкі́ хліба́) див. піти́;

Поро́жня (легка́, пуста́) кише́ня (кали́тка) див. кише́ня;

Пусти́тися на легки́й хліб див. пуска́тися;

Сіда́ти на легки́й (на ле́гший) хліб див. сіда́ти;

Тя́гне (тягло́, тягну́ло) на легки́й хліб див. тягти́;

[Хай, неха́й] земля́ [бу́де] пу́хом (перо́м, пухке́нькою, легка́) див. земля́;

Хай [тобі́, вам і т. ін.] легка́ (щасли́ва) доро́га (путь) сте́литься / посте́литься див. доро́га;

Шука́ти легко́го хлі́ба (легкі́ хліба́) див. шука́ти.