легкий
ЛЕГКИ́Й, а́, е́.
1. Який має невелику, незначну вагу; протилежне важкий.
Чи баба з воза, – що ж? велика дуже вада!.. Кобилі легший віз, сьому кобила й рада (П. Гулак-Артемовський);
Птахи знову поверталися з-за моря: схудлі, легкі, бистрі (О. Гончар);
На таку могилу витягували легку гармату й маскували її в заглибині (В. Чемерис);
* Образно. О життя! Я злився піснею з тобою, лиш тобою може моя пісня жить і летіть над гаєм хмаркою легкою (В. Сосюра);
// Тонкий (про тканини і т. ін.).
– Одягаються [пани] у легкі дорогі шовки уліті, а як зима – беруть на себе м'якенькі оксамити (Марко Вовчок);
Легка чадра на плечі і червоні капці доповняли її туалет (М. Коцюбинський);
Оголені, як і у нас, тіла, вкриті лише зшитими у вигляді циліндрів шматками легкої тканини (В. Владко);
// Який погано, мало гріє; нетеплий.
Огей .. побачив перед собою засмалене обличчя жінки в короткій робітничій курточці, темній коротенькій спідничці і не по теплу легких сандаліях (Олесь Досвітній);
Входить Ольга. В руках у неї невеличкий чемоданчик і легкий жакет (І. Кочерга);
Два Грицьки з рушницями за плечима,.. в легкім, але добрім мисливськім одязі (І. Багряний);
// Який здається невагомим; негроміздкий, витончений (про будівлі, споруди і т. ін.).
Там, на тій кручі, і досі височить легка, ажурна альтанка (Л. Дмитерко);
Легка колонада підтримувала покрівлю (Іван Ле);
// Який не обтяжує шлунка, добре перетравлюється, невеликий за кількістю (про їжу, обід і т. ін.).
Незабаром, по легкому й короткому сніданку, рушили в похід (О. Ільченко);
// спец. Який має відносно невелику питому вагу.
Машину заправлено звичайним бензином і легким мастилом, яке на підйомі швидко нагрівається (І. Білик);
Учитель повинен також розповісти про поділ промислових металів на чорні і кольорові, а сплавів – на легкі і важкі (з навч. літ.).
2. Плавний, граціозний (про ходу, рухи і т. ін.).
Здавалося, що вона не йшла, а неначе точилася, така дрібна й легка була у неї похода (Леся Українка);
Остап скочив на берег, легким рухом закинув на плечі сакви й незабаром зник у чагарнику (М. Коцюбинський);
От дорогами-шляхами, невідомими стежками йде красуня молода, і легка її хода (Н. Забіла);
Рухи були легкі й граціозні, чарували своєю чіткою ритмічністю (М. Дашкієв);
* Образно. Темніша небо... – і небавом В садочок зірка дорога Увійде легкою ходою... (М. Старицький);
// Стрункий, здатний швидко й плавно рухатися (про людину, живу істоту, постать).
Легка, граціозна постать дівчини вирізувалася пластично над водою (О. Кобилянська);
Полетів турчин легкими кіньми на козаків (Марко Вовчок);
Заходить Лена, як сніжинка біла, нечутно йде, струнка вона й легка (І. Гончаренко).
3. Приступний для розуміння, простий для засвоєння.
Потiм дами ще перекидались легкими фразами i раз у раз позирали в той бiк, куди пiшов Вовчик (М. Хвильовий);
// Який не є складним, не потребує особливих зусиль при виконанні.
Обличчя здавалося вирізьбленим скупою на легкі ефекти рукою вдумливого артиста (Леся Українка);
Вербівці стали на роботу в сахарні. Ця робота була для них легша од роботи на полі, але зате нудніша (І. Нечуй-Левицький);
// Який дістається без напруження, великої, важкої праці, зусиль.
Легкі здобутки завжди нетривкі (В. Підмогильний);
Обіцянками легких завоювань принадила їх [греків] і погнала на Вкраїну Антанта (О. Гончар);
Це ж не було легким завданням, бо молодий автор боявся розійтися з правдою (Олекса Ізарський);
// Нічим не ускладнений, без труднощів і клопоту.
– Кажуть, що льотчики та підводники рано лисіють, не від легкого то, певне, життя (О. Гончар);
Перехрестила [баба Секлета] .. — Хай тобі легка путь постелеться (Ю. Яновський);
[Костомаров:] Х-ху! Стомився як... Ну просто ж сил немає! Цей вечір, мені здається, буде не із легких. Гостей багато! (П. Тичина);
* Образно. Бездумні роси на траві поблідлій Живуть життям ритмічним і легким (М. Рильський).
4. Який має жартівливий, пустотливий характер; протилежне серйозний.
Не легка веселість грала в Панасовім серці, а давня мужича зненависть, що знайшла своє слово (М. Коцюбинський);
На вустах заграла легка iронiчна посмiшка (Б. Антоненко-Давидович);
Дівчатам далеко було легше і сміятись, і стрічати місячні ночі з Юрієм Дзвонарем, хоч той безсовісно дурив їх своїми легкими і веселими словами (М. Стельмах);
– Звичайно, коли б тут закрутився якийсь легкий роман, то мені було б прикро за Юрія (О. Гончар);
// Просто, зрозуміло побудований.
Це такі легкі, ніжні вірші [“Зів'яле листя” І. Франка] (М. Коцюбинський);
Журнал явно віддавав перевагу простому сатиричному віршеві, легкій байці перед .. заквітчаною словесними орнаментами одою (з наук. літ.);
// Який має розважальний характер.
Вони підходили до ресторану “Рів'єра”. Назустріч їм лилися солодкі звуки легкої музики (Л. Дмитерко);
Легкий флер розпусти, що панує у стійбищі, викликає в мені відчуття, ніби я попав на бенкетування контрабандистів (Любко Дереш);
// Не обтяжений переживаннями, роздумами (про настрій, самопочуття).
Чи згадаєш ти в нових краях Поржавілий і старосвітський дах, Де огнище твоє колись палало? І чи промовиш з почуттям легким: Там цілиною йдуть леміш і рало (М. Зеров).
5. Не дуже сильний, ледве помітний, незначний (силою, розмірами, ступенем вияву).
Бурлаки почули легкий шелест в оситнягу недалеко од багаття: щось ішло і прямувало до їх (І. Нечуй-Левицький);
Он, бач, на сосні затаїлась білка, Он слід легкий: то перебіг русак! (М. Рильський);
Вона ні сердилася, ні дивувалася. Легка посмішка ледь-ледь світилася на її губах (І. Сенченко);
// Несуворий (про покарання).
Це був молодий дезертир.., що не раз сидів у тюрмі, відбуваючи мізерно легкі покарання за свої злочини (О. Довженко);
// Неміцний, неглибокий (про сон, дрімоту і т. ін.).
Чув він крізь легкий сон, що якась дівчина співає тонким голосом пісню (І. Нечуй-Левицький);
Тільки в легкій дрімоті переплітаються холод хати й сумні співи мамуні з якимись рожево-золотими мріями (М. Івченко);
// Незагрозливий, швидко, без ускладнень виліковний (про рану, хворобу і т. ін.).
Дівчині обмито рану, що показалася зовсім легкою (І. Франко);
Людям з легкими катарами шлунка [мінеральна] вода помагає (І. Нечуй-Левицький);
Часом з спальні чується чхання й легкий кашель Міки (В. Винниченко);
Куля влучила в стегно, не зачепивши кістки. Поранення було легке (М. Руденко);
// Майже невідчутний, непомітний (про запах, аромат, стан і т. ін.).
З легкого сутінку вирізнилися обличчя: сусідки і двох дівчат (В. Барка);
Легкий вітер доносить з луків запах свіжого сіна (І. Цюпа);
Спокійніші ті, які пробігли вже коло-два: вони розчервонілі, захекані й несуть за собою легку ароматну хмару свіжого поту (Ю. Андрухович);
Попри легке сп'яніння всі йдуть понурі (А. Дністровий).
6. Не обтяжений великою кількістю знарядь, деталей і т. ін.; рухливий, маневрений (у 2 знач.).
На легких і важких літаках стоять прилади і апарати, що дають можливість розв'язувати бойові завдання вдень і вночі (з газ.);
Полковник поставив легку охорону біля лісу (Іван Ле);
// З невеликою силою дії.
Залежно від їх сили слонів і коней прийнято називати “легкими фігурами”, а тури і ферзі – “важкими фігурами” (з навч. літ.).
Легка́ смерть див. смерть;
Легке́ пові́тря див. пові́тря.△ Легка́ атле́тика див. атле́тика;
Легка́ вагова́ катего́рія <�Легка́ вага́> див. катего́рія;
Легка́ кавале́рія див. кавале́рія;
Легка́ промисло́вість (інду́стрія) див. промисло́вість;
Легка́ фігу́ра див. фігу́ра;
Легки́й нарко́тик див. нарко́тик;
Легкі́ ґрунти́ див. ґрунт.
◇ Жі́нка легко́ї поведі́нки <�Ву́лична жі́нка (рідко ді́вка)> див. жі́нка;
З легки́ми рука́ми див. рука́;
З легки́м се́рцем <�З легко́ю душе́ю> див. се́рце;
З легки́м че́ревом див. че́рево;
З легко́ї руки́ див. рука́;
Легка́ рука́ див. рука́;
(1) Легки́й на гро́ші:
а) якому гроші дістаються без затрати великих зусиль.
– Вчені, вони теж, бачиш, різні. Одні вчені на гроші легкі, інші – на мозолі (О. Довженко);
б) недорогий, порівняно дешевий.
Сірий хліб, твердила мати, корисний для здоров'я та й на гроші легкий (М. Рудь);
(2) Легки́й на ру́ку – той, хто досягає успіху в якомусь починанні, в усякій справі, за яку береться; той, кому щастить.
Веселий на вдачу, легкий на руку, рівно став перед командиром, поблискуючи розумними сірими очима (М. Стельмах);
– Невезучий я... Програвся.. Один ти оце, мабуть, щасливий об'явився на всю Каховку... Двічі підряд [виграв].. – Я на руку легкий, – упевнено пояснив Данько (О. Гончар);
// той, хто охоче допомагає іншим.
– Ілько легкий на руку. – Правильно, Ілько поміг, – підхопив Петро. – Він взагалі парубок справний (А. Хорунжий);
(3) Легки́й на сло́во, жарт. – який любить поговорити; говіркий, дотепний і т. ін.
Холод віддавна почував неприязнь до заступника міністра, чоловіка легкого на слово і неквапливого на діло (Ю. Мушкетик);
(4) Легки́й на спо́мин (на спо́мині) – який з'являється або дає звістку про себе тоді, коли його згадують.
– Осюди б Дмитра Косарика.. Я ще не закінчив думки, як нас обігнала машина.. – Косарик! Слово честі, Косарик! – От уже дійсно легкий на спомин! (П. Панч);
Виття повторилось. – Ти диви, – пробурмотів дід Жарнокльов, – про вовка промовка, а вовк легкий на спомині... (Ю. Збанацький);
Легки́й хліб див. хліб;
Легки́м по́ковзом див. по́ковзом;
(5) Легкі́ хліба́ (д) див. хліб;
(6) Неха́й земля́ бу́де ле́гка (д) див. земля́;
(7) Неха́й земля́ ле́гка (д) див. земля́;
Перейти́ на легки́й хліб див. перехо́дити;
Піти́ на легки́й хліб (легкі́ хліба́) див. піти́;
Поро́жня (легка́, пуста́) кише́ня (кали́тка) див. кише́ня;
Пусти́тися на легки́й хліб див. пуска́тися;
Сіда́ти на легки́й (на ле́гший) хліб див. сіда́ти;
Тя́гне (тягло́, тягну́ло) на легки́й хліб див. тягти́;
[Хай, неха́й] земля́ [бу́де] пу́хом (перо́м, пухке́нькою, легка́) див. земля́;
Хай [тобі́, вам і т. ін.] легка́ (щасли́ва) доро́га (путь) сте́литься / посте́литься див. доро́га;
Шука́ти легко́го хлі́ба (легкі́ хліба́) див. шука́ти.
Значення в інших словниках
- легкий — (з малою, вагою) невагомий, книжн. ефірний// як пір'їна, як пух. Словник синонімів Полюги
- легкий — легки́й прикметник Орфографічний словник української мови
- легкий — (невагомий) легкий як пір’їна (як пір’їнка); легкий як (мов) пух (пушинка). Цілими купами зостановлювалися [зупинялися] коло них молоді міщаночки, і їх очі горіли, дивлячись на довгі разки доброго намиста, червоних кришталів, легких як пір’їна, шляпок... Словник фразеологічних синонімів
- легкий — Не важкий; (- тканину) тонкий, сов. ефірний; (одяг) літній, не теплий; (- споруди) витончений, ажурний; (- рухи) плавкий, плавний, граціозний, м'який; (- проблему) простий, не складний; (- працю) не мозольний; (- музику) несерйозний... Словник синонімів Караванського
- легкий — Безтілесний, легенький, легесенький, легесечкий, легісінький, легісічкий, легковатии, легковий, легкокрилий (птах), легкуватий, легонький, легунічкий, легунький, легусінький, легусічкий, легший, надлегкий, невагомий, полегкий, полегшений... Словник синонімів Вусика
- легкий — -а, -е. 1》 Який має невелику, незначну вагу; прот. важкий. || Тонкий, ефірний (звичайно про тканини і т. ін.). || Який погано, мало гріє; нетеплий. || Який здається невагомим; негроміздкий, витончений (про будівлі, споруди і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- легкий — з легки́м се́рцем; з легко́ю душе́ю. Без будь-якої тривоги, без жалю, вагань, переживань. Ви не думайте, що я на легкім хлібу виросла і так собі, з легким серцем на легкий хліб пустилася! (І. Франко); Мусієві повезло. Фразеологічний словник української мови
- легкий — ВЕСЕ́ЛИЙ (який своїм змістом викликає веселість, дає розвагу), ЖАРТІВЛИ́ВИЙ, ЖАРТЛИ́ВИЙ, ЛЕГКИ́Й, ПОТІ́ШНИЙ. З веселою розмовою тихо посувалась юрма з гори в долини (М. Словник синонімів української мови
- легкий — Ле́гки́й, -ка́, -ке́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- легкий — ЛЕГКИ́Й, а́, е́. 1. Який має невелику, незначну вагу; протилежне важкий. Чи баба з воза,— що ж? велика дуже вада!.. Кобилі легший віз, сьому кобила й рада (Г.-Арт., Байки.. Словник української мови в 11 томах