легкий

з легки́м се́рцем; з легко́ю душе́ю. Без будь-якої тривоги, без жалю, вагань, переживань. Ви не думайте, що я на легкім хлібу виросла і так собі, з легким серцем на легкий хліб пустилася! (І. Франко); Мусієві повезло. Він правив кіньми самого Жежері — баскими, вороними. .. Не з легким серцем дав її (упряжку) Жежеря (В. Речмедін); Вдовольнивши таким чином своє почуття порядку, Гашке вже, певне, з легкою душею пострілював з парабелума по “живих мішенях” (В. Козаченко); — Б’ють і лежачих з легкою душею. Ті, що кохаються в зраді та лжі, І на невинного гострять ножі (С. Караванський); // З полегшенням. Горіли плавні.— Ні, не до нас йде, а вбік, за вітром,— з легким серцем зітхнула врешті Соломія (М. Коцюбинський).

з легко́ї руки́ чиєї. За чиїмось вдалим починанням, добрим прикладом. Пишалися мої друзі ще й своєю ініціативою, оскільки все від нас пішло, з нашої легкої руки змагання розгорнулося по всьому дивізіону (М. Ю. Тарновський); Чорнобильська катастрофа з легкої руки Юрія Щербака випустила в ужиток таке поняття, як Звізда Полин (З газети); Масив Крас (німецькою — карст) — дике кам’янисте нагір’я в Югославії. З легкої руки хорватських географів ця власна назва перетворилася на науковий термін (З журналу).

легка́ рука́ у кого, чия і без додатка. 1. Хто-небудь приносить успіх іншим у будь-який справі. Справді, у попа легка рука була! За ті десять карбованців купив я дерева та й прийнявся з хлопцями за роботу. Діло просто горить у нас! (О. Кониський); — Не хвилюйся, юначе! — обняв його (Дмитра Шостаковича) за плечі Микола Малько.— У мене легка рука. Певен, відсьогодні розпочнуться твої гастролі як піаніста-віртуоза (З журналу). 2. Вправність, умілість, висока професійна майстерність. Горленко була знана в місті як відомий хірург. Про її легку руку ходили вже легенди, і хворі хотіли оперуватися тільки в неї (П. Панч); Ото уже як вродилась (Палажка) із легкою рукою, то й з попелу пасок напече (А. Дімаров).

легки́й на гро́ші. 1. Той, кому гроші дістаються без затрати великих зусиль. — Вчені, вони теж, бачиш, різні. Одні вчені на гроші легкі, інші — на мозолі (О. Довженко). 2. Недорогий, порівняно дешевий. Сірий хліб, твердила мати, корисний для здоров’я та й на гроші легкий (М. Рудь).

легки́й на ру́ку. Той, хто досягає успіху в якомусь починанні, в усякій справі, за яку береться; той, кому щастить. Веселий на вдачу, легкий на руку, рівно став перед командиром, поблискуючи розумними сірими очима (М. Стельмах); — Невезучий я… Програвся.. Один ти оце, мабуть, щасливий об’явився на всю Каховку… Двічі підряд (виграв).. — Я на руку легкий,— упевнено пояснив Данько (О. Гончар); // Той, хто охоче допомагає іншим. — Ілько легкий на руку.— Правильно, Ілько поміг,— підхопив Петро.— Він взагалі парубок справний (А. Хорунжий).

легки́й на сло́во, жарт. Який любить поговорити; говіркий, дотепний і т. ін. Легкий на слово, веселий, він любить, зібравши гурт цікавих, брехонути їм з свого вояцького ж минулого що-небудь приголомшливе, розгонисто-неймовірне (О. Гончар).

легки́й на спо́мин (на спо́мині). Який з’являється або дає звістку про себе тоді, коли його згадують. — Осюди б Дмитра Косарика.. Я ще не закінчив думки, як нас обігнала машина.. — Косарик! Слово честі, Косарик! — От уже дійсно легкий на спомин! (П. Панч); Виття повторилось.— Ти диви,— пробурмотів дід Жарнокльов,— про вовка промовка, а вовк легкий на спомині… (Ю. Збанацький).

легки́й хліб. 1. Засоби для існування, здобуті без труднощів, без особливих зусиль. — Ви не думайте, що я на легкім хлібу (хлібі) виросла (І. Франко). легкі́ хліба́. Бач — не зробив для держави добра ні на копійку, прожив життя .. при колгоспі на легких хлібах, а тепер йому пенсію (Ю. Збанацький). 2. Неважка робота, заробіток без важкої праці, без докладання великих зусиль. — Він, сестрице нероба, і він ледащо: змалечку служив у дворі за льокая (лакея). Звик на легкім хлібі (М. Коцюбинський); — Інші працюють, а вона тиняється без діла… гонивітерка, видно, легкого хліба шукає (О. Гончар); Дибаю до редактора.— Де мій попередник? — Втік на легкий хліб.— Куди? — В шахтарі… (А. Крижанівський); // Нескладна справа, просте завдання. — Попереджаю, товариші, — ми йдемо не на легкий хліб. Може, доведеться комусь загинути від кулі гітлерівця. Кому, може, доведеться в катівні кінчати молоде життя (Ю. Яновський); — Сідай на готове та дивись, не відпусти гайку, — повчав Сагайда Маркевича, передаючи йому взвод..— А я не женуся за легким хлібом, піду на 1-й (взвод), до молодих громадян (О. Гончар).

сіда́ти на легки́й (на ле́гший) хліб. Переходити на нескладну роботу, одержувати легше завдання, яке можна виконувати без труднощів і клопоту. З нового поповнення не дав (командир роти) мені жодного. “Ти, каже, повільно виховуєш, тобі з новими людьми важко,— сідай на легший хліб…” (О. Гончар).

(хай (неха́й)) земля́ (бу́де) пу́хом (перо́м) кому. 1. Усталена формула прощання з покійним при похованні. — Ну, що ж, доню! — промовив дядько з сльозою в голосі.— Земля йому пухом. Тата не повернеш (В. Речмедін). неха́й земля́ (бу́де) пухке́нькою (ле́гка) кому. Поминальники .. хутенько потягнулися до чарок.— Нехай же йому земля пухкенькою буде,— сказала котрась молодиця і скорботно зітхнула (Григорій Тютюнник); Нехай йому земля легка! (Укр.. присл..). 2. Уживається як добра згадка про небіжчика. — В покійника вашого батька, князя Михайла, нехай буде земля йому пером, була мені служба дуже важка (І. Нечуй-Левицький); Що за людина був цей Павло Васильович! Хай пухом йому земля. Ну, як дитина, добрий та чулий (О. Сизоненко); Вони з братом (земля йому соловецька пером!) забрели туди, з полювання йдучи (І. Багряний).