легкий
легки́й
-а, -е.
1》 Який має невелику, незначну вагу; прот. важкий.
|| Тонкий, ефірний (звичайно про тканини і т. ін.).
|| Який погано, мало гріє; нетеплий.
|| Який здається невагомим; негроміздкий, витончений (про будівлі, споруди і т. ін.).
|| Який не обтяжує шлунок, добре перетравлюється, невеликий за кількістю (про їжу, обід і т. ін.).
|| спец. Який має відносно невелику питому вагу.
|| перен. Легка атлетика. З легким серцем.
Легка індустрія (промисловість) — сукупність галузей промисловості, що виробляє перев. предмети широкого вжитку.
З легкої руки чиєї — про чиє-небудь звичайно вдале починання.
2》 Плавний, граціозний (про ходу, рухи і т. ін.).
|| Стрункий, здатний швидко й плавно рухатися (про людину, живу істоту, постать).
3》 Приступний для розуміння, простий для засвоєння. Легка задачка.
|| Який не являє собою складності, не викликає напруження під час виконання; нескладний.
|| Який дається без напруження, великої, тяжкої праці, зусиль.
|| Нічим не ускладнений, без труднощів і клопоту.
4》 Який має жартівливий, пустотливий характер; прот. серйозний.
|| Просто, зрозуміло побудований.
|| Який має розважальний характер.
|| Не обтяжений переживаннями, роздумами (про настрій, самопочуття).
Жінка легкої поведінки — легковажна жінка, що має багато коханців та випадкових статевих зв'язків, але не повія; німфоманка.
Легка музика — музика, нескладна за змістом, легкодоступна, проста за формою, призначена для відпочинку, розваг.
5》 Не дуже сильний, ледве помітний, незначний (силою, розмірами, ступенем вияву).
|| Несуворий (про покарання).
|| Неміцний, неглибокий (про сон, дрімоту і т. ін.).
|| Незагрозливий, швидко, без ускладнень виліковний (про рану, хворобу і т. ін.).
6》 Не обтяжений великою кількістю знарядь, деталей і т. ін.; рухливий, маневрений (у 2 знач.).
|| З невеликою силою дії. Легка кавалерія.
Значення в інших словниках
- легкий — (з малою, вагою) невагомий, книжн. ефірний// як пір'їна, як пух. Словник синонімів Полюги
- легкий — легки́й прикметник Орфографічний словник української мови
- легкий — (невагомий) легкий як пір’їна (як пір’їнка); легкий як (мов) пух (пушинка). Цілими купами зостановлювалися [зупинялися] коло них молоді міщаночки, і їх очі горіли, дивлячись на довгі разки доброго намиста, червоних кришталів, легких як пір’їна, шляпок... Словник фразеологічних синонімів
- легкий — Не важкий; (- тканину) тонкий, сов. ефірний; (одяг) літній, не теплий; (- споруди) витончений, ажурний; (- рухи) плавкий, плавний, граціозний, м'який; (- проблему) простий, не складний; (- працю) не мозольний; (- музику) несерйозний... Словник синонімів Караванського
- легкий — Безтілесний, легенький, легесенький, легесечкий, легісінький, легісічкий, легковатии, легковий, легкокрилий (птах), легкуватий, легонький, легунічкий, легунький, легусінький, легусічкий, легший, надлегкий, невагомий, полегкий, полегшений... Словник синонімів Вусика
- легкий — ЛЕГКИ́Й, а́, е́. 1. Який має невелику, незначну вагу; протилежне важкий. Чи баба з воза, – що ж? велика дуже вада!.. Кобилі легший віз, сьому кобила й рада (П. Гулак-Артемовський); Птахи знову поверталися з-за моря: схудлі, легкі, бистрі (О. Словник української мови у 20 томах
- легкий — з легки́м се́рцем; з легко́ю душе́ю. Без будь-якої тривоги, без жалю, вагань, переживань. Ви не думайте, що я на легкім хлібу виросла і так собі, з легким серцем на легкий хліб пустилася! (І. Франко); Мусієві повезло. Фразеологічний словник української мови
- легкий — ВЕСЕ́ЛИЙ (який своїм змістом викликає веселість, дає розвагу), ЖАРТІВЛИ́ВИЙ, ЖАРТЛИ́ВИЙ, ЛЕГКИ́Й, ПОТІ́ШНИЙ. З веселою розмовою тихо посувалась юрма з гори в долини (М. Словник синонімів української мови
- легкий — Ле́гки́й, -ка́, -ке́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- легкий — ЛЕГКИ́Й, а́, е́. 1. Який має невелику, незначну вагу; протилежне важкий. Чи баба з воза,— що ж? велика дуже вада!.. Кобилі легший віз, сьому кобила й рада (Г.-Арт., Байки.. Словник української мови в 11 томах