легко

ЛЕ́ГКО, присл.

1. Без фізичного напруження, не докладаючи великих зусиль.

Легко, мов пірце яке, несуть [коні] здорову каруцу поміж очеретяними тинами вузької вулиці (М. Коцюбинський);

Із груби на лаву кіт – очі, як дві жарини, а ступає легко-легко... (Г. Косинка);

Чобіт був занадто великий і тому так легко спав із старечої ноги, взутої набосоніж (І. Багряний);

Не зминав [Мокеїч] перед ярмарковими багачами – самі вони зминали перед ним. Де проходив широкоплечий Мокеїч, там уже легко міг протиснутись і сухорлявий, жилавий Цимбал (О. Гончар);

Орина легко перехопила деревинку і з реготом пожбурила назад, а тоді взялася жбурляти всім, що під руку втрапляло (І. Андрусяк);

// Майже невагомо, невідчутно.

Мокрий сніг, легко падаючи, як цвіт вишні од вітру, лягав на землю і засипав Соломію (М. Коцюбинський);

Його руки замиготіли над стіною так швидко, наче він не цеглу клав, а грав на цимбалах. Цеглини лягали рівно, легко, ніби з власної волі (М. Рудь).

2. Без перешкод.

Його займали хмари .. Радісно й легко пливли веселі громади в білих та синіх серпанках (М. Коцюбинський);

Дужий і рівний вітер легко жене яхту по воді (О. Гончар);

Мчать сани легко й весело, без скрипу (І. Муратов);

Звідти – легко добратися до Нової Зеландії, Австралії (О. Бердник).

3. Без ускладнення, додаткових труднощів, зайвих зусиль.

Драма – цікаво написана, легко читається... (Панас Мирний);

Навчання давалося мені легко (О. Довженко);

Легко, без напруження, Тарас пише рідною своєю мовою (О. Іваненко);

Знайти ексклюзив не так уже й легко (І. Карпа);

// Досить вільно, природно, невимушено (розмовляти, спілкуватись, сприймати і т. ін.).

Про що з ним не заведи розмову – так легко, так любо з ним говорити (Панас Мирний);

Живу я в хаті з п. Ольгою, тим часом ми одна одній не заважаєм, – з нею легко жити (Леся Українка);

Ступакова застала дівчину за роботою .. Вони легко розговорилися (Д. Ткач);

Ситник досить легко вловлював неприязнь до себе (П. Загребельний).

4. З незначним проявом чогось (дії, вчинку і т. ін.), з малою інтенсивністю, без значних наслідків.

Причалює шаланда, легко пошарудівши об камінь бортом (Ю. Яновський);

Нема нічого в людській діяльності, де не справився б Василь, легко при цьому посміхаючись дідовою посмішкою (О. Довженко);

Пальці його продовжували легко тремтіти і над бровами виступив піт (Григорій Тютюнник);

Миколу легко поранили (Р. Андріяшик);

// Те саме, що зле́гка.

Однорічна рослина [нагідка].., галузиста, часто від самого низу, легко опушена, трохи липка (з наук.-попул. літ.).

5. з інфін. Про реальну можливість чого-небудь.

Пиріжки й пряники можна легко продати (Б. Антоненко-Давидович);

Колонка стояла на горбику, тут було слизько, розлита вода позамерзала, легко було впасти (І. Сенченко);

У цих міжгір'ях, особливо вночі, дуже легко було заблудитись (О. Гончар);

Космос великий, і загубитися в ньому дуже легко (О. Авраменко).

6. Без напруження, вільно.

Твердий сніг рипить під ногами в Семена, легко дихати йому на цьому холодному роздоллі (М. Коцюбинський);

Дихалося легко, привільно (О. Донченко);

Давно уже йому не ходилося так легко по землі (В. Дрозд);

Як легко і по-дитячому радісно нам жити з нашими маленькими бажаннями (із журн.).

7. З полегшенням (на серці, на душі, в думках і т. ін.).

– Берег! – легко зітхнула моя сусідка, побачивши сірі піски (М. Коцюбинський);

Це була перша людина, яку побачила тут Сахно, і, треба признатися, навіть зітхнула легко (Ю. Смолич);

// у знач. пред.

Щось наче змив з нього вчорашній дощик – через те, може, було так легко (М. Коцюбинський);

Казали люди в селі, що старенькі їмость чують скору смерть, а від того не легко (Р. Горак).

8. у знач. присудк. сл. З незначним напруженням; не важко.

– А Суворов що казав? .. – “Важко в навчанні – легко в бою!” (І. Багмут);

Менi легко ввiйти в образ (О. Гончар).

◇ Ві́льно (ле́гко, поле́гшено і т. ін.) зітхну́ти / зітха́ти див. зітхну́ти;

Де́шево (ле́гко) відбу́тися див. відбува́тися;

(1) Ле́гко (лю́бо, ве́село і т. ін.) на душі́ (на се́рці) кому, у кого і без дод. – приємно, спокійно, радісно комусь.

Йому стало легше на душі (І. Нечуй-Левицький);

Софії так легко, так весело на душі... (Леся Українка);

Чого воно любо так стає на душі, легко на серці, як побачиш з-під снігу зелену травицю? (Панас Мирний);

[Ганна Андріївна:] Ні, сину, мені легко на серці. Я спокійно відходжу в небуття, бо знаю кінець... Перемогу нашу бачу над ворогом (Ю. Мокрієв);

Маковейчикові радісно і легко на серці, бо сонця так багато, що небо аж побіліло від нього (О. Гончар);

Йонові неначе камінь з грудей спав. Легше якось зробилось на серці (М. Коцюбинський);

(2) Ле́гко перелічи́ти на па́льцях одніє́ї руки́ (д) див. перелі́чувати.