ломити

Значення в інших словниках

1. ломити — ломи́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. ломити — ломлю, ломиш; мн. ломлять; недок. 1》 перех., розм. Те саме, що ламати 1), 2), 3), 6). 2》 неперех. і від чого, безос., перен. Бути у надзвичайно великій кількості. 3》 перех., перен. Долати, бороти кого-небудь (про сон, утому і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ломити — ЛОМИ́ТИ, ломлю́, ло́миш; мн. ло́млять; недок. 1. кого, що, розм. Те саме, що лама́ти 1–3, 6. То не тур казковий .. ломить дерево під ногою, розбиває камінь копитом і піною росить траву (Г. Словник української мови у 20 томах
4. ломити — лама́ти (рідко ломи́ти) (собі́) го́лову над чим, рідше про що і без додатка. 1. Напружено думати, намагаючись зрозуміти щось, розібратися в чомусь. Сам собі ламав голову над тим — що ж таки трапилось? (А. Фразеологічний словник української мови
5. ломити — ЗІПСУВА́ТИ (зробити непридатним для вживання, користування і т. ін., вивести з ладу), ЗОПСУВА́ТИ рідше, ПОШКО́ДИТИ, УШКО́ДИТИ, ЗНІ́ВЕЧИТИ, ПОНІ́ВЕЧИТИ, ПОЛАМА́ТИ, ЗЛАМА́ТИ, ЗЛОМИ́ТИ, СПОТВО́РИТИ, ПЕРЕВЕСТИ́, СКАЛІ́ЧИТИ підсил. Словник синонімів української мови
6. ломити — Ломи́ти, ломлю́, ло́миш, ло́млять = лама́ти Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. ломити — ЛОМИ́ТИ, ломлю́, ло́миш; мн. ло́млять; недок. 1. перех., розм. Те саме, що лама́ти 1, 2, 3, 6. Геть, вітри-розбійники, не шуміть, нашу любу яблуньку не ломіть! (Забіла, Веселим малюкам, 1959, 46); Ломила я квіт калини, ломила я ружу (У. Кравч., Вибр. Словник української мови в 11 томах
8. ломити — Ломити, -млю, -миш гл. 1) Ломать. Вітер віє, гілля ломить. Грин. III. 319. Дурень і м'яло ломить. Ном. № ЗОЗО. А милая по милому білі ручки ломить. Чуб. V. 265. Рядомъ встрѣчаются и слѣдующія формы: Ходить дівка по бережку, білі руки ломле. Мет. 18. Словник української мови Грінченка