незворушний

(без руху) незрушний; (- тишу) абсолютний, цілковитий, непорушний; (- серце) непохитний; (тон) спокійний, байдужий, холодний, холоднокровний.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. незворушний — незвору́шний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. незворушний — див. байдужий; твердий Словник синонімів Вусика
  3. незворушний — -а, -е. 1》 Якого не можна зрушити з місця. 2》 Який не може бути порушений; абсолютний, цілковитий. 3》 Якого не можна похитнути; непохитний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. незворушний — НЕЗВОРУ́ШНИЙ, а, е. 1. Якого не можна зрушити з місця; похитнути; незрушний, нерухомий. Незворушні кам'яні брили. 2. перен. Про людину – якого неможливо розчулити, прихилити на свій бік. Словник української мови у 20 томах
  5. незворушний — НЕЗВОРУ́ШНИЙ, а, е. 1. Якого не можна зрушити з місця. Страшно було від однієї думки про те, що.. запалені гноти диміли, в руках у незворушних воїнів, закутих у залізні лати (Загреб., Європа 45, 1959, 239). Словник української мови в 11 томах