незворушний
незвору́шний
-а, -е.
1》 Якого не можна зрушити з місця.
2》 Який не може бути порушений; абсолютний, цілковитий.
3》 Якого не можна похитнути; непохитний.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- незворушний — незвору́шний прикметник Орфографічний словник української мови
- незворушний — (без руху) незрушний; (- тишу) абсолютний, цілковитий, непорушний; (- серце) непохитний; (тон) спокійний, байдужий, холодний, холоднокровний. Словник синонімів Караванського
- незворушний — див. байдужий; твердий Словник синонімів Вусика
- незворушний — НЕЗВОРУ́ШНИЙ, а, е. 1. Якого не можна зрушити з місця; похитнути; незрушний, нерухомий. Незворушні кам'яні брили. 2. перен. Про людину – якого неможливо розчулити, прихилити на свій бік. Словник української мови у 20 томах
- незворушний — НЕЗВОРУ́ШНИЙ, а, е. 1. Якого не можна зрушити з місця. Страшно було від однієї думки про те, що.. запалені гноти диміли, в руках у незворушних воїнів, закутих у залізні лати (Загреб., Європа 45, 1959, 239). Словник української мови в 11 томах