оббирати

(гусінь) знімати, очищати від; (плоди) обривати; (картоплю) чистити, обчищати; (кого) грабувати, о|б|крадати, с. дерти останню шкуру; дк. ОБІБРАТИ, обголити, облупити, обчистити, зоставити в одній сорочці.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

оббирати — оббира́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
оббирати — див. грабувати; красти Словник синонімів Вусика
оббирати — -аю, -аєш, недок., обібрати, обберу, оббереш, док., перех. 1》 з кого – чого, на кому – чому. Знімати щось одне за одним з кого-, чого-небудь. || рідко. Великий тлумачний словник сучасної мови
оббирати — ОББИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБІБРА́ТИ, обберу́, оббере́ш, док. 1. що з кого – чого, на кому – чому. Знімати щось одне за одним з кого-, чого-небудь. Біжить собака..: – Дівонько-голубонько, обчисть мене, оббери реп'яхи на мені (з казки); [Неріса:] Іди. Словник української мови у 20 томах
оббирати — ВИБИРА́ТИ кого ким, на (в, за) кого, до чого, в що, з інфін. і без додатка (призначати, виділяти голосуванням для виконання певних обов'язків), ОБИРА́ТИ, ОББИРА́ТИ заст. — Док.: ви́брати, обра́ти, обібра́ти. Словник синонімів української мови
оббирати — Оббира́ти, звич. обира́ти, -ра́ю, -ра́єш; обібра́ти, обберу́, оббере́ш, звич. обра́ти, оберу́, обере́ш, оберу́ть; обра́в, обра́ла; об(б)ери́, об(б)ері́м, об(б)ері́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
оббирати — ОББИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБІБРА́ТИ, обберу́, оббере́ш, док., перех. 1. з кого — чого, на кому — чому. Знімати щось одне за одним з кого-, чого-небудь. Біжить собака..: — Дівонько-голубонько, обчисть мене, оббери реп’яхи на мені (Укр.. Словник української мови в 11 томах