обплутувати

Обвивати, обмотувати, оплітати, обсотувати, оповивати; (павутинням) засновувати, ІД. узалежнювати; (хитрощами) ІД. вводити в оману.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обплутувати — обплу́тувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обплутувати — -ую, -уєш, недок., обплутати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Густо обмотувати, обвивати пасмами чого-небудь (ниток, дроту, павутиння і т. ін.). || Снуючи, плутаючи щось, покривати поверхню чого-небудь, оточувати щось; обсновувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обплутувати — ОБПЛУ́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБПЛУ́ТАТИ, аю, аєш, док., перех. 1. Густо обмотувати, обвивати пасмами чого-небудь (ниток, дроту, павутиння і т. ін.). *Образно. Я одчуваю, що спогади знову обплутують мене, ще трохи — і я не вирвусь од них (Вас. Словник української мови в 11 томах
  4. обплутувати — ОБПЛУ́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБПЛУ́ТАТИ, аю, аєш, док. 1. кого, що. Густо обмотувати, обвивати пасмами чого-небудь (ниток, дроту, павутиння і т. ін.). * Образно. Я одчуваю, що спогади знову обплутують мене, ще трохи – і я не вирвусь од них (С. Словник української мови у 20 томах
  5. обплутувати — ОБГОРО́ДЖУВАТИ (ОГОРО́ДЖУВАТИ) (споруджувати, ставити огорожу навколо чого-небудь), ОБНО́СИТИ, ОБВО́ДИТИ, ОТО́ЧУВАТИ, ОБСТАВЛЯ́ТИ, ОТОЧА́ТИ рідше, ОБКИДА́ТИ рідше, ОБЦАРКО́ВУВАТИ діал., ОБДАВА́ТИ діал. Словник синонімів української мови
  6. обплутувати — Обплу́тувати, -тую, -туєш; обплу́тати, -таю, -таєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. обплутувати — Обплутувати, -тую, -єш сов. в. обплутати, -таю, -єш, гл. Опутывать, опутать. Словник української мови Грінченка