обплутувати
обплу́тувати
-ую, -уєш, недок., обплутати, -аю, -аєш, док., перех.
1》 Густо обмотувати, обвивати пасмами чого-небудь (ниток, дроту, павутиння і т. ін.).
|| Снуючи, плутаючи щось, покривати поверхню чого-небудь, оточувати щось; обсновувати.
|| Обмотувати, обв'язувати чим-небудь.
|| Обвивати, обплітати собою (перев. про виткі рослини).
2》 перен. Позбавляти волі, свободи дій; прибирати до рук, підпорядковувати собі.
3》 перен., розм. Хитрощами вводити в оману.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обплутувати — обплу́тувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- обплутувати — Обвивати, обмотувати, оплітати, обсотувати, оповивати; (павутинням) засновувати, ІД. узалежнювати; (хитрощами) ІД. вводити в оману. Словник синонімів Караванського
- обплутувати — ОБПЛУ́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБПЛУ́ТАТИ, аю, аєш, док., перех. 1. Густо обмотувати, обвивати пасмами чого-небудь (ниток, дроту, павутиння і т. ін.). *Образно. Я одчуваю, що спогади знову обплутують мене, ще трохи — і я не вирвусь од них (Вас. Словник української мови в 11 томах
- обплутувати — ОБПЛУ́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБПЛУ́ТАТИ, аю, аєш, док. 1. кого, що. Густо обмотувати, обвивати пасмами чого-небудь (ниток, дроту, павутиння і т. ін.). * Образно. Я одчуваю, що спогади знову обплутують мене, ще трохи – і я не вирвусь од них (С. Словник української мови у 20 томах
- обплутувати — ОБГОРО́ДЖУВАТИ (ОГОРО́ДЖУВАТИ) (споруджувати, ставити огорожу навколо чого-небудь), ОБНО́СИТИ, ОБВО́ДИТИ, ОТО́ЧУВАТИ, ОБСТАВЛЯ́ТИ, ОТОЧА́ТИ рідше, ОБКИДА́ТИ рідше, ОБЦАРКО́ВУВАТИ діал., ОБДАВА́ТИ діал. Словник синонімів української мови
- обплутувати — Обплу́тувати, -тую, -туєш; обплу́тати, -таю, -таєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- обплутувати — Обплутувати, -тую, -єш сов. в. обплутати, -таю, -єш, гл. Опутывать, опутать. Словник української мови Грінченка