ослабати

див. ОХЛЯВАТИ; (- зір) послаблюватися, притуплятися, ставати не тим.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ослабати — ослаба́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. ослабати — -аю, -аєш, недок., рідко ослабіти, -ію, -ієш; мин. ч. ослаб, -ла, -ло і ослабів, -біла, -біло; ослабнути, ослабти, -бну, -бнеш; мин. ч. ослаб, -ла, -ло і ослабнув, -нула, -нуло; док. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ослабати — ОСЛАБА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., рідко ОСЛАБІ́ТИ, і́ю, і́єш; мин. ч. ослабі́в і осла́б, ла, ло; ОСЛА́БНУТИ, ОСЛА́БТИ, бну, бнеш; мин. ч. осла́бнув і осла́б, ла, ло; док. 1. Ставати фізично слабим, безсилим; втрачати фізичну силу; слабіти, слабнути. Словник української мови у 20 томах
  4. ослабати — СЛА́БНУТИ (втрачати силу, ставати слабшим), СЛА́БШАТИ, СЛАБІ́ШАТИ, СЛАБІ́ТИ, БЕЗСИ́ЛІТИ рідше, ПІДУПАДА́ТИ, ПЕРЕВО́ДИТИСЯ, ЗДАВА́ТИ, НИ́ДІТИ, НИ́КНУТИ, ВИДИХА́ТИСЯ, КВО́ЛІТИ, ХИ́РІТИ, ПОНИКА́ТИ, ОСЛАБА́ТИ рідше, ЧУ́ЧВЕРІТИ розм., ПЛЮГА́ВІТИ зневажл. Словник синонімів української мови
  5. ослабати — ОСЛАБА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., рідко ОСЛАБІ́ТИ, і́ю, і́єш; мин. ч. ослабі́в і осла́б, ла, ло; ОСЛА́БНУТИ, ОСЛА́БТИ, бну, бнеш; мин. ч. осла́бнув і осла́б, ла, ло; док. 1. Ставати фізично слабим, безсилим; втрачати фізичну силу; слабіти, слабнути. Словник української мови в 11 томах