ослабати
ослаба́ти
-аю, -аєш, недок., рідко ослабіти, -ію, -ієш; мин. ч. ослаб, -ла, -ло і ослабів, -біла, -біло; ослабнути, ослабти, -бну, -бнеш; мин. ч. ослаб, -ла, -ло і ослабнув, -нула, -нуло; док.
1》 Ставати фізично слабим, безсилим; втрачати фізичну силу; слабіти, слабнути.
|| Втрачати колишню гостроту; притуплюватися (про зір, слух, пам'ять і т. ін.).
|| Ставати тихішим.
|| Втрачати свою міць, здатність до опору, боротьби.
2》 Ставати менш натягнутим, тугим, пружним; відпускатися.
|| Переставати міцно, щільно триматися, прилягати до чого-небудь; розхитуватися.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ослабати — ослаба́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- ослабати — див. ОХЛЯВАТИ; (- зір) послаблюватися, притуплятися, ставати не тим. Словник синонімів Караванського
- ослабати — ОСЛАБА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., рідко ОСЛАБІ́ТИ, і́ю, і́єш; мин. ч. ослабі́в і осла́б, ла, ло; ОСЛА́БНУТИ, ОСЛА́БТИ, бну, бнеш; мин. ч. осла́бнув і осла́б, ла, ло; док. 1. Ставати фізично слабим, безсилим; втрачати фізичну силу; слабіти, слабнути. Словник української мови у 20 томах
- ослабати — СЛА́БНУТИ (втрачати силу, ставати слабшим), СЛА́БШАТИ, СЛАБІ́ШАТИ, СЛАБІ́ТИ, БЕЗСИ́ЛІТИ рідше, ПІДУПАДА́ТИ, ПЕРЕВО́ДИТИСЯ, ЗДАВА́ТИ, НИ́ДІТИ, НИ́КНУТИ, ВИДИХА́ТИСЯ, КВО́ЛІТИ, ХИ́РІТИ, ПОНИКА́ТИ, ОСЛАБА́ТИ рідше, ЧУ́ЧВЕРІТИ розм., ПЛЮГА́ВІТИ зневажл. Словник синонімів української мови
- ослабати — ОСЛАБА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., рідко ОСЛАБІ́ТИ, і́ю, і́єш; мин. ч. ослабі́в і осла́б, ла, ло; ОСЛА́БНУТИ, ОСЛА́БТИ, бну, бнеш; мин. ч. осла́бнув і осла́б, ла, ло; док. 1. Ставати фізично слабим, безсилим; втрачати фізичну силу; слабіти, слабнути. Словник української мови в 11 томах