подужувати

Значення в інших словниках

1. подужувати — поду́жувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. подужувати — див. перемагати Словник синонімів Вусика
3. подужувати — -ую, -уєш, недок., подужати, -аю, -аєш, док. 1》 перех. Перемагати кого-, що-небудь у боротьбі, змаганні. || Охоплювати кого-небудь, оволодівати кимсь (про фізичний стан, почуття і т. ін.). 2》 перех., з інфін. і без додатка. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. подужувати — ПОДУ́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПОДУ́ЖАТИ, аю, аєш, док. 1. кого, що. Перемагати кого-, що-небудь у боротьбі, змаганні. Тимоха його не любив і як був старший од Левка годів два, та й подужував його і товкмачив його частісінько (Г. Словник української мови у 20 томах
5. подужувати — ЗАСВО́ЇТИ що (у процесі вивчення чого-небудь, ознайомлення з чимось набути якихось знань, зрозуміти, уяснити щось), ОСВО́ЇТИ, ОПАНУВА́ТИ, ОВОЛОДІ́ТИ чим, ОСЯГНУ́ТИ, ОСЯГТИ́, ПОГЛИ́НУТИ (глибоко, міцно); ПОДУ́ЖАТИ, ПОБОРО́ТИ, ПЕРЕБОРО́ТИ, ОСИ́ЛИТИ розм. Словник синонімів української мови
6. подужувати — ПОДУ́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПОДУ́ЖАТИ, аю, аєш, док. 1. перех. Перемагати кого-, що-небудь у боротьбі, змаганні. Тимоха його не любив і як був старший од Левка годів два, та й подужував його і товкмачив його частісінько (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах
7. подужувати — Подужувати, -жую, -єш сов. в. подужати, -жаю, -єш, гл. 1) Осиливать, осилить, одолѣвать, одолѣть. Він був самий плохий і нікого не подужав. Рудч. Ск. І. 21. Насилу десять чоловіка його подужали. Стор. МПр. 84. 2) Быть въ силахъ, смочь. Словник української мови Грінченка