політичний

Значення в інших словниках

1. політичний — -а, -е. 1》 Який базується на політиці (у 1 знач.). || Пов'язаний з політикою, з питаннями політики. || Пов'язаний з проведенням політики у життя. Політична освіта — а) масова політвиховна робота серед дорослого населення; б) в СРСР у 20-30-х рр. 20 ст. Великий тлумачний словник сучасної мови
2. політичний — політи́чний прикметник Орфографічний словник української мови
3. політичний — ПОЛІТИ́ЧНИЙ, а, е. 1. Який базується на політиці (у 1 знач.). Задумує [Франко] цілий цикл новел, в яких хоче списати всі боки життя простого люду й інтелігенції: відносини економічні, освітні, юридичні, політичні і т. ін (М. Словник української мови у 20 томах
4. політичний — політичний (полѢтичный) навчений, чемний, гречний, ввічливий Словник застарілих та маловживаних слів
5. політичний — політи́чний (грец. πολιτικός) 1. Пов’язаний з політикою. 2. Державний, суспільно-правовий; ¤ п. лад, п. устрій – форма організації державної влади в країні; ¤ п-а партія – див. партія політична;... Словник іншомовних слів Мельничука
6. політичний — ДИПЛОМАТИ́ЧНИЙ (який діє вміло і тонко; властивий поведінці такої людини); ПОЛІТИ́ЧНИЙ заст., розм. (про людину); УХИ́ЛЬНИЙ (непрямий — про відповідь). Він не був дипломатичним ані наймалішою, потрібною в житті, мірою (О. Словник синонімів української мови
7. політичний — Політи́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. політичний — ПОЛІТИ́ЧНИЙ, а, е. 1. Який базується на політиці (у 1 знач.). Конкретні політичні завдання треба ставити в конкретній обстановці (Ленін, 11, 1970, 70); Під керівництвом Комуністичної партії в Радянському Союзі ліквідовано експлуататорські класи... Словник української мови в 11 томах
9. політичний — Політи́чний, -а, -е Политическій. Політична часопись. О. 1861. III. 81. Політичні бурі в Європі. К. ХП. 128. Словник української мови Грінченка