порошити

(пилом) куріти, пилити, р. курітися; (очі) запорошувати; (- шлях) куритися; (- дрібний сніг) іти, сипати; (снігом) сніжити, засипати, вкривати, притрушувати, віхолити; (- листя) опадати, осипатися.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

порошити — (підіймати пил) пилити, курити// збивати пил. Словник синонімів Полюги
порошити — пороши́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
порошити — ПОРОШИТИ – ПОРОЩИТИ, ПОРОЩАТИ Порошити, -ошу, -ошиш. Засипати, покривати чим-небудь; іти, сипати: порошити пилом, сніжок порошить, порошить дрібний дощик. Порощити, -щу, -щиш і порощати, розм. 1. Сікти, шмагати, бити (про дощ, сніг); періщити. Літературне слововживання
порошити — -рошить, недок. 1》 перех. Засипати, покривати порохом, пилом. || у сполуч. зі сл. око, очі. Запорошувати. 2》 неперех. Вкриватися вихорами пилу, куряви; куритися. 3》 неперех. Іти, сипати (про дрібний сніг). || безос. || чим. Великий тлумачний словник сучасної мови
порошити — ПОРОШИ́ТИ, ро́шить, недок. 1. кого, що. Засипа́ти, покривати порохом, пилом. І гарно тут і погано. Гарно – як ніхто не тарахкотить по дорозі й не порошить тебе пилом (М. Коцюбинський); * Образно. Словник української мови у 20 томах
порошити — ІТИ́ (ЙТИ) (про дощ, сніг), ПА́ДАТИ, ВИПАДА́ТИ (час від часу); ПОРОШИ́ТИ, МОТРОШИ́ТИ розм. (перев. про сніг); ДОЩИ́ТИ розм. (про дощ — безперервно); РОСИ́ТИ, ДРІБНИ́ТИ розм., ДРОБИ́ТИ рідше (дрібними краплями); ВАЛИ́ТИ, СИ́ПАТИ, ЛІПИ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
порошити — Пороши́ти, -рошу́, -ро́шиш, -шать; не пороши́, -ші́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
порошити — ПОРОШИ́ТИ, ро́шить, недок. 1. перех. Засипа́ти, покривати порохом, пилом. І гарно тут і погано. Гарно — як ніхто не тарахкотить по дорозі й не порошить тебе пилом (Коцюб., І, 1955, 458); *Образно. Словник української мови в 11 томах
порошити — Пороши́ти, -шу́, -шиш гл. 1) Пылить. 2) О снѣгѣ: сыпаться. Сніг порошить. Словник української мови Грінченка