1. Словник синонімів Караванського

прикладати

(до очей) притуляти; (печатку) ставити, притискати; (до листа) додавати, долучати, г. залучати; (серце) ІД. вкладати душу; (руки) докладати чого; (слова) пристосовувати; (до жінки коханця) приписувати кому; (прикладки) ІД. Б. З. сміхотворити, калямбурити, говорити приказками, сипати жартами, обзивати <�прізвиськами>, бук. прикладати епітети; дк. ПРИКЛАСТИ, (печатку) стукнути.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прикладати — приклада́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. прикладати — -аю, -аєш, недок., прикласти, -аду, -адеш, док., перех. 1》 Приставляти що-небудь впритул до чогось; притуляти. || Щільно притуляти що-небудь до тіла на тривалий час із лікувальною метою, іноді прив'язуючи. Прикладати п'явки. || чим. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прикладати — ПРИКЛАДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИКЛА́СТИ, аду́, аде́ш, док., що, рідко кого. 1. Приставляти що-небудь впритул до чогось; притуляти. Журба .. прикладає бінокль до очей, бачить її, бачить біля плеча характерну родимку (Г. Словник української мови у 20 томах
  4. прикладати — підклада́ти (приклада́ти) / підкла́сти (прикла́сти) вогню́ до пече́ного. Погіршувати становище, ускладнювати що-небудь чимсь. — Казала ж тобі: не вір, не йди .. А таки поліз. Хома невірний! До печеного та ще огню підкладаєш!... Фразеологічний словник української мови
  5. прикладати — ДОДАВА́ТИ (давати, класти, говорити і т. ін. на додачу, понад щось), ДОБАВЛЯ́ТИ, ПРИЄ́ДНУВАТИ, ДОКЛАДА́ТИ, ПРИКЛАДА́ТИ, ПРИЛУЧА́ТИ, ДОЛУЧА́ТИ, ДОМІ́ШУВАТИ, ПРИМІ́ШУВАТИ, ПІДБАВЛЯ́ТИ розм., ПРИБАВЛЯ́ТИ розм., НАБАВЛЯ́ТИ розм., НАДБАВЛЯ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. прикладати — ПРИКЛАДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИКЛА́СТИ, аду́, аде́ш, док., перех. 1. Приставляти що-небудь впритул до чогось; притуляти. Журба.. прикладає бінокль до очей, бачить її, бачить біля плеча характерну родимку (Епік, Тв. Словник української мови в 11 томах
  7. прикладати — Приклада́ти, -да́ю, -єш сов. в. прикласти, -кладу́, -де́ш, гл. 1) Прикладывать, приложить. Тернове віття, верхи у руки бере-хапає, до серця козацького прикладав. АД. І. 109. То лях до корчми прихожає, да свиня ухо до корчми прикладає. Макс. Словник української мови Грінченка