розлогий

Значення в інших словниках

1. розлогий — розло́гий прикметник Орфографічний словник української мови
2. розлогий — I (про дерево), бадратий, багатовітий, буйновітий, вітистий, вітластий, вітлатий, вихрастий, галузистий, гіллякуватий, гіллястий, гілчастий, гільчастий, гарджамакуватий, гірляндистий, довгорукавий (про ялину), закучерявлений, конаристий, коронастий... Словник синонімів Вусика
3. розлогий — [розлогией] м. (на) -гому/-г'ім, мн. -г'і Орфоепічний словник української мови
4. розлогий — -а, -е. 1》 Який розкинувся на великій площі, обіймає великий простір. || Великий, просторий. 2》 Який має широко розкинуте гілля (про дерева, кущі і т. ін.); крислатий, гіллястий. || Який буйно розрісся, широко розкинувся в боки (про гілля, листя). Великий тлумачний словник сучасної мови
5. розлогий — РОЗЛО́ГИЙ, а, е. 1. Який розкинувся на великій площі, обіймає великий простір. Росте-зростає, як рута зелена, буйна пшениця й хвилюється на вітрі молодим колосом по розлогому полю... (М. Словник української мови у 20 томах
6. розлогий — ГІЛЛЯ́СТИЙ (який має густе або велике гілля), ГІЛЧА́СТИЙ, РОЗГІ́ЛЧАСТИЙ, ВІТЛА́СТИЙ, ВІТИ́СТИЙ рідше; КРИСЛА́ТИЙ, ШИРОКОВІ́ТИЙ, ШИРОКОГІЛЛЯ́СТИЙ, РОЗЛО́ГИЙ, РОЗЛО́ЖИСТИЙ, РОЗКИ́ДИСТИЙ, РОЗКИ́ДЧАСТИЙ, ШИРО́КИЙ, КРИЖА́СТИЙ, ШИРОКОГАЛУ́ЗИЙ... Словник синонімів української мови
7. розлогий — Розло́гий, -га, -ге Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. розлогий — РОЗЛО́ГИЙ, а, е. 1. Який розкинувся на великій площі, обіймає великий простір. Росте-зростає, як рута зелена, буйна пшениця й хвилюється на вітрі молодим колосом по розлогому полю … (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
9. розлогий — Розло́гий, -а, -е 1) Просторный, широкій. Од Дударів до Чернишів дорога розлога. Чуб. V. 199. 2) О рвѣ, рѣкѣ: съ отлогими берегами. 3) Раскидистый (о деревьяхъ). 4) О рогахъ: расходящійся въ разныя стороны. Рудч. Чп. 255. Словник української мови Грінченка