1. Словник синонімів Вусика

розлогий

I

(про дерево), бадратий, багатовітий, буйновітий, вітистий, вітластий, вітлатий, вихрастий, галузистий, гіллякуватий, гіллястий, гілчастий, гільчастий, гарджамакуватий, гірляндистий, довгорукавий (про ялину), закучерявлений, конаристий, коронастий, кощавий, кракатий (діал.), крисанистий, крисатий, крислатий, крисловатий, кронистий, кронястий, кудратий, кучерявий, лапастий, лапатий, ополистий, окучерявлений, патлатий, плакучий (плакуча верба), пелехатий, перегульчастий, пишний, пишновітий, підкучерявлений, розвилистий, розвихрений, розвітений, розвітлений, розгалужений, розгілкований, розгілчастий, розгільчастий, розгонистий, розкарякуватий, розкарачкуватий, розкидчастий, розкидчистий, розкошистий, розкрилений, розкрилистий, розкучерявлений, розкущений, розлапистий, розлогистий, розложистий, розльотистий, розмашистий, розпадистий, розпатланий, розполонений, розпросторений, розсохатий, розсохуватий, розстовбурчений, розсядистий, розхристаний, розчепірений, рясний, рясновитий, рясновітий, страпатий, тирхатий (діал.), тінистий, тінявий, тінястий, хіхлатий (гуц.), шатрастий, шатристий, шатруватий, широкий, широковітий, широкогалузий, широкогіллястий, широкогілчастий, ширококрилий, щирококроний, ширококронистий, ширококроновий, широкошумний

II

див. похилий; просторий; широкий

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розлогий — розло́гий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. розлогий — (віз) великий, просторий; (дуб) крислатий, гіллястий, ширококронний; (спів) РОЗГОНИСТИЙ; (ритм) плавний; (рельєф) РОЗКОТИСТИЙ; розложистий. Словник синонімів Караванського
  3. розлогий — [розлогией] м. (на) -гому/-г'ім, мн. -г'і Орфоепічний словник української мови
  4. розлогий — -а, -е. 1》 Який розкинувся на великій площі, обіймає великий простір. || Великий, просторий. 2》 Який має широко розкинуте гілля (про дерева, кущі і т. ін.); крислатий, гіллястий. || Який буйно розрісся, широко розкинувся в боки (про гілля, листя). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. розлогий — РОЗЛО́ГИЙ, а, е. 1. Який розкинувся на великій площі, обіймає великий простір. Росте-зростає, як рута зелена, буйна пшениця й хвилюється на вітрі молодим колосом по розлогому полю... (М. Словник української мови у 20 томах
  6. розлогий — ГІЛЛЯ́СТИЙ (який має густе або велике гілля), ГІЛЧА́СТИЙ, РОЗГІ́ЛЧАСТИЙ, ВІТЛА́СТИЙ, ВІТИ́СТИЙ рідше; КРИСЛА́ТИЙ, ШИРОКОВІ́ТИЙ, ШИРОКОГІЛЛЯ́СТИЙ, РОЗЛО́ГИЙ, РОЗЛО́ЖИСТИЙ, РОЗКИ́ДИСТИЙ, РОЗКИ́ДЧАСТИЙ, ШИРО́КИЙ, КРИЖА́СТИЙ, ШИРОКОГАЛУ́ЗИЙ... Словник синонімів української мови
  7. розлогий — Розло́гий, -га, -ге Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. розлогий — РОЗЛО́ГИЙ, а, е. 1. Який розкинувся на великій площі, обіймає великий простір. Росте-зростає, як рута зелена, буйна пшениця й хвилюється на вітрі молодим колосом по розлогому полю … (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  9. розлогий — Розло́гий, -а, -е 1) Просторный, широкій. Од Дударів до Чернишів дорога розлога. Чуб. V. 199. 2) О рвѣ, рѣкѣ: съ отлогими берегами. 3) Раскидистый (о деревьяхъ). 4) О рогахъ: расходящійся въ разныя стороны. Рудч. Чп. 255. Словник української мови Грінченка