розслідувати
Досліджувати, вивчати; (злочин) вести слідство; (причини) з'ясовувати, розбиратися у, докопуватися до.
Джерело:
Практичний словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розслідувати — розслі́дувати дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
- розслідувати — -ую, -уєш, недок. і док., і діал. розслідити, -джу, -диш, док., перех. 1》 Робити дослідження, вивчення кого-, чого-небудь. 2》 Виясняти, з'ясовувати, проводячи слідство або розбираючись в якомусь питанні. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розслідувати — РОЗСЛІ́ДУВАТИ, ую, уєш, недок. і док., діал. РОЗСЛІДИ́ТИ, джу́, ди́ш, док., кого, що. 1. Робити дослідження, вивчення кого-, чого-небудь. Експерти, які розслідували причини смерті перших дослідників, зійшлися на діагнозі: аспіргіус флавус. Словник української мови у 20 томах
- розслідувати — Розслі́дувати, -дую, -дуєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- розслідувати — РОЗСЛІ́ДУВАТИ, ую, уєш, недок. і док., і діал. РОЗСЛІДИ́ТИ, джу́, ди́ш, док., перех. 1. Робити дослідження, вивчення кого-, чого-небудь. В. І. Словник української мови в 11 томах