розслідувати

Значення в інших словниках

1. розслідувати — розслі́дувати дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
2. розслідувати — Досліджувати, вивчати; (злочин) вести слідство; (причини) з'ясовувати, розбиратися у, докопуватися до. Словник синонімів Караванського
3. розслідувати — -ую, -уєш, недок. і док., і діал. розслідити, -джу, -диш, док., перех. 1》 Робити дослідження, вивчення кого-, чого-небудь. 2》 Виясняти, з'ясовувати, проводячи слідство або розбираючись в якомусь питанні. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. розслідувати — РОЗСЛІ́ДУВАТИ, ую, уєш, недок. і док., діал. РОЗСЛІДИ́ТИ, джу́, ди́ш, док., кого, що. 1. Робити дослідження, вивчення кого-, чого-небудь. Експерти, які розслідували причини смерті перших дослідників, зійшлися на діагнозі: аспіргіус флавус. Словник української мови у 20 томах
5. розслідувати — РОЗСЛІ́ДУВАТИ, ую, уєш, недок. і док., і діал. РОЗСЛІДИ́ТИ, джу́, ди́ш, док., перех. 1. Робити дослідження, вивчення кого-, чого-небудь. В. І. Словник української мови в 11 томах