рябий

Плямистий; (- тканину) СТРОКАТИЙ, г. красий; (птах) зозулястий; (на виду) дзюбатий, віспуватий, таранкуватий, ластовинчатий; (смугастий) перістий; (- воду) брижуватий; рябенький.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

рябий — ряби́й прикметник Орфографічний словник української мови
рябий — I веснянкуватий, дзюба (рябий од віспи), дзюбастий (т.с.), дзюбатий, довба, кеша (рябий віл), кешелистий, кешель, кишелистий, кишель, конопатий, коноплястий, корчолуватий, краперчастий (позначений крапом), крапчастий, крапчистий, ластатий... Словник синонімів Вусика
рябий — -а, -е. 1》 Покритий плямами іншого кольору, відтінку, що вирізняються на основному фоні. || Забарвлений в різні, перев. яскраві кольори (про тканину, вироби з паперу і т. ін.), з узорами різного кольору; строкатий. Великий тлумачний словник сучасної мови
рябий — Дзюба, дзюбатий, дзюбаний, зозулястий, зозулястенький, піганистий, строкатий, таранкуватий, див. віспований Словник чужослів Павло Штепа
рябий — РЯБИ́Й, а́, е́. 1. Покритий плямами іншого кольору, відтінку, що виділяються на основному фоні. – Ось тобі! – крикнула Мотря й почала хапать рукою з калюжі грязь і кидати на Мелащину хату. Біла стіна стала ряба (І. Словник української мови у 20 томах
рябий — Рябий віспи не боїться. Хто потерпів від лиха, той вже не боїться його. Приповідки або українсько-народня філософія
рябий — ка́зка про бі́лого (соло́м’яного, рябо́го) бичка́. Що-небудь вигадане, надумане, нереальне. Артем надавав великої ваги в розвитку всесвітньої революції технічному винаходові. ..Чмир називав це казкою про білого бичка (О. Фразеологічний словник української мови
рябий — ВЕСНЯНКУВА́ТИЙ (укритий веснянками; який має веснянки), ЛАСТОВИ́НЧАТИЙ, РЯБИ́Й, ПЛЯМИ́СТИЙ, ЛАСТА́ТИЙ розм., РУДИ́Й розм. рідше, КОНОПЛЯ́СТИЙ діал., ПІГА́НИСТИЙ діал. Над'їхав з морозивом у візочку хлопець.. Словник синонімів української мови
рябий — Ряби́й, -ба́, -бе́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
рябий — РЯБИ́Й, а́, е́. 1. Покритий плямами іншого кольору, відтінку, що виділяються на основному фоні. — Ось тобі! — крикнула Мотря й почала хапать рукою з калюжі грязь і кидати на Мелащину хату. Біла стіна стала ряба (Н. —Лев. Словник української мови в 11 томах