соромити
(кого) присоромлювати, докоряти <�вичитувати, колоти очі> кому, с. ганьбити, неславити, осоромлювати, укривати соромом, р. стидати; (бентежити) засоромлювати, завдавати сорому, зап. конфузити; док. ПРИСОРОМИТИ, утерти носа.
Джерело:
Практичний словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- соромити — соро́мити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- соромити — -млю, -миш; мн. соромлять; недок., перех. 1》 Докоряти кому-небудь, висміювати когось за що-небудь, викликаючи в ньому почуття сорому. 2》 Робити, чинити кому-небудь сором (у 2 знач.); безчестити, ганьбити. 3》 Ставити в незручне становище; викликати замішання. Великий тлумачний словник сучасної мови
- соромити — СОРО́МИТИ, млю, миш; мн. соро́млять; недок., кого. 1. Докоряти кому-небудь, висміювати когось за що-небудь, викликаючи в ньому почуття сорому. Було як ще твереза Настя, то пані умисне її соромить: – От дівка.., от ледащиця!... Словник української мови у 20 томах
- соромити — ГАНЬБИ́ТИ (негідними вчинками, поведінкою вкривати ганьбою себе, своє чесне ім'я, рід і т. ін.), БЕЗЧЕ́СТИТИ, ЗНЕСЛА́ВЛЮВАТИ, НЕСЛА́ВИТИ, СОРО́МИТИ, ОСОРО́МЛЮВАТИ, КОМПРОМЕТУВА́ТИ, ПОГА́НИТИ, ОПОГА́НЮВАТИ (ОБПОГА́НЮВАТИ), ЧОРНИ́ТИ, ОЧО́РНЮВАТИ... Словник синонімів української мови
- соромити — СОРО́МИТИ, млю, миш; мн. соро́млять; недок., перех. 1. Докоряти кому-небудь, висміювати когось за що-небудь, викликаючи в ньому почуття сорому. Було як ще твереза Настя, то пані умисне її соромить: — От дівка.., от ледащиця!... Словник української мови в 11 томах
- соромити — Соро́мити, -млю, -миш гл. Срамить, стыдить. Словник української мови Грінченка