тарабанити

Барабанити; (у двері) стукати; (- мотор) тарахкотіти; (- колеса) стукотіти; (язиком) торохкотіти, цокотіти; (тягар) тягти, тягнути, жм. тирити.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

тарабанити — тараба́нити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
тарабанити — див. барабанити; говорити; нести; стукати Словник синонімів Вусика
тарабанити — ТАРАБА́НИТИ, ню, ниш, недок., розм. 1. що і без дод., рідко. Те саме, що бараба́нити 1. Баран не оглядався. Ішов і тарабанив щосили (І. Франко); // що і без дод., перен., зневажл. Голосно й без будь-якої майстерності грати на роялі, піаніно. Словник української мови у 20 томах
тарабанити — Ню, -ниш, недок. Нести. Кажуть, що його бачили на сільській дорозі, де він порожнім полуднем мандрував пішака, тарабанячи за собою валізу (О. Ульяненко). Словник сучасного українського сленгу
тарабанити — -ню, -ниш, недок., розм. 1》 неперех., рідко. Те саме, що барабанити 1). || також перех., перен., зневажл. Голосно й без будь-якої майстерності грати на роялі, піаніно. 2》 неперех. Часто й гучно стукати (у двері, вікно тощо). Великий тлумачний словник сучасної мови
тарабанити — ГРА́ТИ (на чому, на що, у що й без додатка — відтворювати що-небудь на музичному інструменті — про людину; що, чого, з кого — відтворювати якийсь музичний твір; володіти музичним інструментом), ВИГРАВА́ТИ на чому й без додатка; МУЗИ́ЧИТИ... Словник синонімів української мови
тарабанити — Тараба́нити, -ба́ню, -ба́ниш, -ба́нять; тараба́нь, -ба́ньте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
тарабанити — ТАРАБА́НИТИ, ню, ниш, недок., розм. 1. неперех., рідко. Те саме, що бараба́нити 1. Баран не оглядався. Ішов і тарабанив щосили (Фр., VII, 1951, 348); // також перех., перен., зневажл. Голосно й без будь-якої майстерності грати на роялі, піаніно. Словник української мови в 11 томах
тарабанити — Тарабанити, -ню, -ниш гл. Барабанить. Тарабанив пальцями по столі. Св. Л. 234. Словник української мови Грінченка