точитися

(як п'яний) заточуватися, хитатися, губити <�втрачати> рівновагу; (назад) задкувати, подаватися; (- бої) тривати, продовжуватися, тягтися; (- процес) перебігати, іти, минати, відбуватися.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

точитися — точи́тися 1 дієслово недоконаного виду довго тривати точи́тися 2 дієслово недоконаного виду текти точи́тися 3 дієслово недоконаного виду просіюватися розм. Орфографічний словник української мови
точитися — див. лити Словник синонімів Вусика
точитися — ТОЧИ́ТИСЯ¹, то́читься, недок. 1. Довго тривати, продовжуватися, тягтися (про дію в часі). А він і очей з неї не зведе, – аж спотикається на ході. Гульба точилась до самого світу (Марко Вовчок); – Вже, мабуть, з півгодини точиться стрілянина. Словник української мови у 20 томах
точитися — I точиться, недок. 1》 Довго тривати, продовжуватися, тягтися (про дію в часі). || Відбуватися, проминати певним чином (звичайно про процес, проміжок часу). 2》 Те саме, що відбуватися 1). 3》 розм. Те саме, що заточуватися II 1). || рідко. Великий тлумачний словник сучасної мови
точитися — ВІДБУВА́ТИСЯ (про дію, подію, явище тощо — мати місце), ТРАПЛЯ́ТИСЯ, ЗДІ́ЙСНЮВАТИСЯ, БУ́ТИ, ПРОХО́ДИТИ, ДІ́ЯТИСЯ, РОБИ́ТИСЯ, ЧИНИ́ТИСЯ, ІТИ́ (ЙТИ́), ВЕРШИ́ТИСЯ уроч., ДОВЕ́РШУВАТИСЯ уроч.; ОБХО́ДИТИСЯ без кого, чого (перев. з част. не); СТАВА́ТИСЯ (перев. Словник синонімів української мови
точитися — ТОЧИ́ТИСЯ¹, то́читься, недок. 1. Довго тривати, продовжуватися, тягтися (про дію в часі). А він і очей з неї не зведе, — аж спотикається на ході. Гульба точилась до самого світу (Вовчок, І, 1955, 116); — Вже, мабуть, з півгодини точиться стрілянина. Словник української мови в 11 томах
точитися — Точи́тися, -чу́ся, -чишся гл. 1) Точиться на токарномъ станкѣ. 2) Точиться, остриться. 3) Цѣдиться, литься, течь. Чия кров і досі точиться? Стор. МПр. 92. 4) О зерновомъ хлѣбѣ: очищаться на грохотѣ. Словник української мови Грінченка