тулитися

Тиснутися і п. ф. від ТУЛИТИ; (до кого) липнути; (тісно) купчитися, збиватися, громадитися; (де, щоб жити) притикатися, знаходити притулок, тинятися по товаришах.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

тулитися — тули́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
тулитися — див. жити Словник синонімів Вусика
тулитися — [тулитиес'а] -л'ус'а, тулиес':а, тулиец':а, тул'ац':а; нак. -лис'а, -л'іц':а Орфоепічний словник української мови
тулитися — ТУЛИ́ТИСЯ, тулю́ся, ту́лишся, недок. 1. Притискатися до кого-, чого-небудь або пригортатися до когось. Доря все тісніше туливсь до колін [матері], ховаючи стрижену голову в чорній спідниці (М. Словник української мови у 20 томах
тулитися — тулюся, тулишся, недок. 1》 Притискатися до кого-, чого-небудь або пригортатися до когось. || перен. Підтримувати дружні стосунки з кимось. 2》 Міститися одне біля одного, близько до чогось. 3》 Стояти, сидіти в тісноті або в малопомітному місці. Великий тлумачний словник сучасної мови
тулитися — ПРИТУЛИ́ТИСЯ (стати, сісти, лягти, обпираючись об когось, щось або схиляючись до когось, чогось), ПРИГОРНУ́ТИСЯ, ПРИСУ́НУТИСЯ, ПРИТИ́СНУТИСЯ, ПРИНИ́КНУТИ, ПРИПА́СТИ, ПРИЛЯГТИ́, ПРИКЛА́СТИСЯ, ПРИЛОЖИ́ТИСЯ розм., ПІДГОРНУ́ТИСЯ розм., ПРИТКНУ́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
тулитися — ТУЛИ́ТИСЯ, тулю́ся, ту́лишся, недок. 1. Притискатися до кого-, чого-небудь або пригортатися до когось. Доря все тісніше туливсь до колін [матері], ховаючи стрижену голову в чорній спідниці (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
тулитися — Тули́тися, -лю́ся, -лишся гл. Жаться, прижиматься, льнуть. Переполохані панянки тулились по кутках. Стор. МПр. 82. Оце тобі, горобчику, так не вчись, до чужої голубоньки не тулись. Гліб. Жене тебе неволя з України, із рідним словом тулишся мов злодій. К. ХП. 73. Словник української мови Грінченка