тулитися
тули́тися
тулюся, тулишся, недок.
1》 Притискатися до кого-, чого-небудь або пригортатися до когось.
|| перен. Підтримувати дружні стосунки з кимось.
2》 Міститися одне біля одного, близько до чогось.
3》 Стояти, сидіти в тісноті або в малопомітному місці.
|| Розміщатися на площі недостатнього розміру.
|| Жити в тісному приміщенні.
|| Міститися в незручному місці.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тулитися — тули́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- тулитися — Тиснутися і п. ф. від ТУЛИТИ; (до кого) липнути; (тісно) купчитися, збиватися, громадитися; (де, щоб жити) притикатися, знаходити притулок, тинятися по товаришах. Словник синонімів Караванського
- тулитися — див. жити Словник синонімів Вусика
- тулитися — [тулитиес'а] -л'ус'а, тулиес':а, тулиец':а, тул'ац':а; нак. -лис'а, -л'іц':а Орфоепічний словник української мови
- тулитися — ТУЛИ́ТИСЯ, тулю́ся, ту́лишся, недок. 1. Притискатися до кого-, чого-небудь або пригортатися до когось. Доря все тісніше туливсь до колін [матері], ховаючи стрижену голову в чорній спідниці (М. Словник української мови у 20 томах
- тулитися — ПРИТУЛИ́ТИСЯ (стати, сісти, лягти, обпираючись об когось, щось або схиляючись до когось, чогось), ПРИГОРНУ́ТИСЯ, ПРИСУ́НУТИСЯ, ПРИТИ́СНУТИСЯ, ПРИНИ́КНУТИ, ПРИПА́СТИ, ПРИЛЯГТИ́, ПРИКЛА́СТИСЯ, ПРИЛОЖИ́ТИСЯ розм., ПІДГОРНУ́ТИСЯ розм., ПРИТКНУ́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
- тулитися — ТУЛИ́ТИСЯ, тулю́ся, ту́лишся, недок. 1. Притискатися до кого-, чого-небудь або пригортатися до когось. Доря все тісніше туливсь до колін [матері], ховаючи стрижену голову в чорній спідниці (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
- тулитися — Тули́тися, -лю́ся, -лишся гл. Жаться, прижиматься, льнуть. Переполохані панянки тулились по кутках. Стор. МПр. 82. Оце тобі, горобчику, так не вчись, до чужої голубоньки не тулись. Гліб. Жене тебе неволя з України, із рідним словом тулишся мов злодій. К. ХП. 73. Словник української мови Грінченка