ударний

сов., (колектив) передовий, (загін) бойовий, пробивний; (- завдання) терміновий, жм. акордний; (механізм) розбивний.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ударний — уда́рний 1 прикметник від уда́р уда́рний 2 прикметник від уда́рник іст. Орфографічний словник української мови
  2. ударний — УДА́РНИЙ¹, а, е. 1. Стос. до удару, ударів (у 1 знач.). Ручне клеймування здійснюють ударним способом за допомогою ручних клейм і молотка (з навч. літ.); Є у фізіології таке поняття – ударний об'єм серця. Словник української мови у 20 томах
  3. ударний — I -а, -е. 1》 Стос. до удару, ударів (у 1 знач.). || Признач. робити удар, удари. || Який здійснюється за допомогою удару. Ударні інструменти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ударний — УДА́РНИЙ¹, а, е. 1. Стос. до удару, ударів (у 1 знач.). Ручне клеймування здійснюють ударним способом за допомогою ручних клейм і молотка (Технол. різального інстр., 1959, 196); Є у фізіології таке поняття — ударний об’єм серця. Словник української мови в 11 томах