ударний
сов., (колектив) передовий, (загін) бойовий, пробивний; (- завдання) терміновий, жм. акордний; (механізм) розбивний.
Джерело:
Практичний словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ударний — уда́рний 1 прикметник від уда́р уда́рний 2 прикметник від уда́рник іст. Орфографічний словник української мови
- ударний — УДА́РНИЙ¹, а, е. 1. Стос. до удару, ударів (у 1 знач.). Ручне клеймування здійснюють ударним способом за допомогою ручних клейм і молотка (з навч. літ.); Є у фізіології таке поняття – ударний об'єм серця. Словник української мови у 20 томах
- ударний — I -а, -е. 1》 Стос. до удару, ударів (у 1 знач.). || Признач. робити удар, удари. || Який здійснюється за допомогою удару. Ударні інструменти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ударний — УДА́РНИЙ¹, а, е. 1. Стос. до удару, ударів (у 1 знач.). Ручне клеймування здійснюють ударним способом за допомогою ручних клейм і молотка (Технол. різального інстр., 1959, 196); Є у фізіології таке поняття — ударний об’єм серця. Словник української мови в 11 томах