ударний
уда́рний
I -а, -е.
1》 Стос. до удару, ударів (у 1 знач.).
|| Признач. робити удар, удари.
|| Який здійснюється за допомогою удару. Ударні інструменти.
Ударна в'язкість — властивість металевого матеріалу (твердого тіла) необоротно поглинати механічну енергію при пластичному деформуванні під впливом ударного (динамічного) навантаження.
Ударна хвиля — тонка перехідна область, в якій відбуваються стрибкоподібні зміни тиску, густини, температури і швидкості частинок речовини.
2》 Признач. завдати вирішального удару по ворогові.
II -а, -е.
1》 Який виконується прискореними темпами; терміновий, негайний.
2》 Першочерговий, особливо важливий, який виконується найпередовішими методами і в найшвидшому темпі праці.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ударний — уда́рний 1 прикметник від уда́р уда́рний 2 прикметник від уда́рник іст. Орфографічний словник української мови
- ударний — сов., (колектив) передовий, (загін) бойовий, пробивний; (- завдання) терміновий, жм. акордний; (механізм) розбивний. Словник синонімів Караванського
- ударний — УДА́РНИЙ¹, а, е. 1. Стос. до удару, ударів (у 1 знач.). Ручне клеймування здійснюють ударним способом за допомогою ручних клейм і молотка (з навч. літ.); Є у фізіології таке поняття – ударний об'єм серця. Словник української мови у 20 томах
- ударний — УДА́РНИЙ¹, а, е. 1. Стос. до удару, ударів (у 1 знач.). Ручне клеймування здійснюють ударним способом за допомогою ручних клейм і молотка (Технол. різального інстр., 1959, 196); Є у фізіології таке поняття — ударний об’єм серця. Словник української мови в 11 томах