ударний

УДА́РНИЙ¹, а, е.

1. Стос. до удару, ударів (у 1 знач.).

Ручне клеймування здійснюють ударним способом за допомогою ручних клейм і молотка (з навч. літ.);

Є у фізіології таке поняття – ударний об'єм серця. Під цим терміном розуміють кількість крові, яку викидає серце в аорту за одне скорочення (з наук.-попул. літ.);

// Признач. робити удар, удари.

Ковалі довго промарудились біля замка, в якому не було ролика, що відтягує ударний механізм (М. Стельмах);

Основною робочою частиною черепашковловлювачів є коритоподібний ківш з передньою, так званою ударною, рейкою (з наук. літ.);

// Який здійснюється за допомогою удару.

Ударне буріння;

Ударне штампування;

// у знач. ім. уда́рні, них, мн. Те саме, що Уда́рні інструме́нти.

2. Признач. завдати вирішального удару по ворогові.

Ударна танкова армада генерала Родова навпростець поспішала степом, назустріч дивізіям наступаючого .. фронту... (Іван Ле і О. Левада);

Ударні групи повинні були несподівано і навально ввірватися на Керченський берег, відкинути німецьких фашистів в глиб півострова (Д. Ткач);

Збираючись в ударний кулак, ущільнюючись, полки готувались до вирішального штурму (О. Гончар).

УДА́РНИЙ², а, е.

1. Пов'язаний з масовим рухом ударників.

Річ у їхній ударній роботі. Проценти виконання норм вони дають тризначні (Остап Вишня);

// Який виконується прискореними темпами: терміновий, негайний.

У лабораторіях ударним порядком аналізувалися проби трансфузованої та живої крові першого пацієнта, його лімфи, слини, поту (Ю. Смолич).

2. іст. Першочерговий, особливо важливий, який виконується найпередовішими методами і в найшвидшому темпі праці (перев. про будову).

Ремонт центральної площі було оголошено ударним будівництвом року і було завершено, як і було обіцяно, до зимових свят (з газ.).