ударний

УДА́РНИЙ¹, а, е.

1. Стос. до удару, ударів (у 1 знач.).

Ручне клеймування здійснюють ударним способом за допомогою ручних клейм і молотка (Технол. різального інстр., 1959, 196);

Є у фізіології таке поняття — ударний об’єм серця. Під цим терміном розуміють кількість крові, яку викидає серце в аорту за одне скорочення (Знання.., 12, 1966, 4);

// Признач. робити удар, удари.

Ковалі довго промарудились біля замка, в якому не було ролика, що відтягує ударний механізм, потім до замка уміло приклепали чималу залізяку (Стельмах, ІІ, 1962, 191);

Основною робочою частиною черепашковловлювачів є коритоподібний ківш з передньою, так званою ударною, рейкою (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 58);

// Який здійснюється за допомогою удару.

Ударне буріння; Ударне штампування.

∆ Уда́рна хви́ля див. хви́ля;

Уда́рні інструме́нти — музичні інструменти (барабан, бубон і т. ін.), звуки з яких видобувають за допомогою ударів.

Найстаріші писемні пам’ятки та предмети матеріальної культури народу свідчать, що ударні інструменти за часом виникнення є найдавнішими (Укр. нар. муз. інстр., 1967, 9).

2. Признач. завдати вирішального удару по ворогові.

Ударна танкова армада генерала Родова навпростець поспішала степом, назустріч дивізіям наступаючого Сталінградського фронту… (Ле і Лев., Півд. захід, 1950, 434);

Ударні групи повинні були несподівано і навально ввірватися на Керченський берег, відкинути німецьких фашистів в глиб півострова і утримувати плацдарм до підходу головних сил (Ткач, Крута хвиля, 1956, 169);

Збираючись в ударний кулак, ущільнюючись, полки готувались до вирішального штурму (Гончар, III, 1959, 388).

УДА́РНИЙ², а, е.

1. Пов’язаний з масовим рухом ударників, з передовими методами соціалістичного змагання.

Річ у їхній ударній роботі. Проценти виконання норм вони дають тризначні (Вишня, І, 1956, 338);

І ось ударна бригада комсомольського батальйону [бетонярів] встановила світовий рекорд (Цюпа, Україна.., 1960, 61);

// Який виконується прискореними темпами: терміновий, негайний.

У лабораторіях ударним порядком аналізувалися проби трансфузованої та живої крові першого пацієнта, його лімфи, слини, поту (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 235).

2. Першочерговий, особливо важливий, який виконується найпередовішими методами і в найшвидшому темпі праці (перев. про будову).

На ударних комсомольських будовах десятки тисяч юнаків і дівчат проходять хорошу школу виховання, вчаться переборювати труднощі, набувають навички господарювання (Ком. Укр., 5, 1963, 19);

XVIII з’їзд ЛКСМУ оголосив спорудження гірничозбагачувальних комбінатів ударними комсомольськими будовами (Знання.., 1, 1969, 16);

// Який виконує першочергові і найважливіші завдання; спрямований на виконання таких завдань.

Комсомол, говорив Ленін, повинен стати ударною групою, яка в усякій роботі подає свою допомогу, виявляє свою ініціативу, свій почин (Біогр. Леніна, 1955, 223);

В дні напруження боротьби на фронті, боротьби з бандитизмом — ударною робилася політ-агітробота освітніх органів (Еллан, II, 1958, 80).